Культура шнурової кераміки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — широкий археологічний горизонт[en] Європи бл. 3000 – 2350 рр. до н. е., тобто від пізнього неоліту до мідної доби й закінчуючи ранньою бронзовою добою. [1] Культура шнурової кераміки охоплювала величезну територію, від зони контакту[en] між Ямною культурою та культурою шнурової кераміки на півдні Центральної Європи до Рейну на заході та Волги на сході, займаючи частини Північної, Центральної і Східної Європи. [1][2] Ранні аутосомно-генетичні дослідження показали, що культура шнурової кераміки походить від міграції людей на захід, пов'язаних із Ямною культурою, із лісостепової зони на територію європейських культур пізнього неоліту; [3][4][5] однак докази батьківської ДНК не підтверджують цю гіпотезу, і тепер припускають, що культура шнурового посуду розвивалася паралельно (хоча під значним впливом) ямній культурі, без доказів прямого походження між ними по чоловічій лінії. [6]
Культура шнурової кераміки | |
---|---|
Розташування | континентальна Європа |
Доба | пізній енеоліт |
Час існування | 3200 до н. е./2300 до н. е. — 2300 до н. е./1800 до н. е. |
Культура бойових сокир | |
Культура шнурової кераміки у Вікісховищі |
Культура шнурового посуду вважається ймовірним вектором поширення багатьох індоєвропейських мов у Європі та Азії. [7][8][9][10]