Кульков Михайло Максимович

Михайло Максимович Кульков (рос. Михаил Максимович Кульков; 9 травня 1891, село Константиново Бронницького повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — розстріляний 23 лютого 1939, місто Москва) — радянський партійний діяч, перший секретар Киргизького ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР від серпня 1929 до червня 1930 року. Делегат II з'їзду Рад. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1924—1925 і 1930—1934 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1937—1938 роках.

Кульков Михайло Максимович
Прапор 3-й Перший секретар ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР
29 серпня 1929 — 8 червня 1930 року
Попередник:	Володимир Шубриков
Наступник:	Олександр Шахрай
Народження:	26 квітня 1891(1891-04-26) Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Смерть:	23 лютого 1939(1939-02-23) (47 років)
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кульков.

Життєпис

Народився в робітничій родині в селі Константиново Рождественської волості Бронницького повіту Московської губернії (за іншими даними — Бежецького повіту Тверської губернії). З 1901 по 1903 рік працював прибиральником в сільській школі. У 1903 році закінчив земську школу в селі Константиново.

У 1903—1905 роках — учень шорника Московського заводу торгового дому Тіля. У 1906—1907 роках — шорник Московської шорно-сідельної фабрики Демента. У 1907—1908 роках — шорник Московського заводу товариства «Мандаль і Райц». З 1908 року розпочав активну діяльність у профспілках.

У 1909—1910 роках — шорник заводу Осипова в Санкт-Петербурзі. У 1910—1912 роках — шорник машинобудівного заводу Гартмана в Санкт-Петербурзі. З квітня по травень 1912 року перебував під арештом за участь в страйку на заводі Гартмана. У 1912—1913 роках — шорник заводу Кепке в Санкт-Петербурзі. У 1913—1915 роках — шорник заводу Острема в Санкт-Петербурзі.

Член РСДРП(б) з січня 1915 року.

У 1915 році виїхав до Брянська, де з серпня 1916 по лютий 1917 року працював шорником заводу «Арсенал».

З 1917 року — заступник голови виконавчого комітету Брянської повітової ради, голова комітету профспілки заводу «Арсенал», голова Брянського повітового комітету РСДРП(б). У листопаді 1917 року брав участь у встановленні радянської влади у Брянській губернії.

З грудня 1917 по березень 1918 року — член колегії Ради народних комісарів Брянського промислового району Калузької губернії.

У березні — серпні 1918 року — заступник голови Орловської губернської надзвичайної комісії (ЧК), завідувач відділу управління виконавчого комітету Орловської губернської ради. З вересня 1918 року — член Брянського повітового революційного комітету, голова Брянської повітової ЧК

З вересня по жовтень 1918 року — партизан радянського загону Миколи Щорса. З 1918 по листопад 1919 року — червоноармієць Анапівського плку РСЧА на Південному фронті.

У листопаді 1919 — травні 1920 року — голова Брянського повітового комітету РКП(б) Калузької губернії.

У травні — вересні 1920 року — секретар Дятьковського волосного комітету РКП(б) Брянського повіту.

У вересні — грудні 1920 року — голова виконавчого комітету Бежицької повітової ради Калузької губернії.

З грудня 1920 по червень 1921 року — шорник, секретар осередку РКП(б) Московського державного шкіряного заводу «Шоршкір».

У червні 1921 — червні 1924 року — шорник, секретар осередку РКП(б) Московського державного шкіряного заводу «Червоний постачальник» тресту «Мосшкіра». Працював також у [Замоскворіччя (район Москви)|Замоскворіцькому]] районному комітеті РКП(б) Москви. З 1922 року — голова правління Московської Спілки шкіряників, голова Московського відділення Міжнародної організації допомоги революції.

У червні 1924 — 1925 року — заступник завідувача організаційного відділу ЦКК ВКП(б) — Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

З 1925 по жовтень 1927 року — слухач курсів марксизму при Комуністичному університеті імені Я. М. Свердлова в Москві.

Від жовтня 1927 по серпень 1929 року — заступник уповноваженого ЦКК ВКП(б) у Середньоазійському бюро ЦК ВКП(б), а також член ЦКК КП(б) Туркменії.

29 серпня 1929 — 8 червня 1930 року — 1-й секретар Киргизького обласного комітету ВКП(б). Обирався членом Середньоазійського бюро ЦК ВКП(б).

У 1931 — лютому 1933 року — 1-й секретар Замоскворіцького районного комітету ВКП(б) Москви.

У лютому 1933 — лютому 1935 року — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ВКП(б) Москви.

У 1935 році — завідувач відділу партійних кадрів Московського міського комітету ВКП(б).

7 березня 1935 — лютий 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б).

У лютому — жовтні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Азово-Чорноморському краю. У жовтні — грудні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Ростовській області.

У червні — жовтні 1938 року — директор Соболево-Щолковської прядильно-ткацької фабрики на станції Щолково Московської області.

27 жовтня 1938 року заарештований органами НКВС, а 22 лютого 1939 року засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР до смертної кари, розстріляний наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

5 листопада 1955 року реабілітований. 27 грудня 1955 року поновлений в членах партії.

Джерела

• Кульков, Михаил Максимович. Малая Советская Энциклопедия. Т. 5. с. 565. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 22 листопада 2018. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
• Кульков Михаил Максимович. AZ-libr.ру. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
• Рада Аджубей-Хрущова (червень 2014). КУЛЬКОВ Михаил Максимович. ЦентрАзия. Караван историй. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
• Известия ЦК КПСС. Т. 10—12. Изд. Центрального комитета КПСС. 1989. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
• История СССР. Т. 1—3. Изд-во Академии наук СССР. 1967. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)