Loading AI tools
німецька акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крісті́на Зедерба́ум (нім. Kristina Söderbaum; 5 вересня 1912, Стокгольм — 12 лютого 2001, Гітцакер, Нижня Саксонія, Німеччина) — німецька акторка шведського походження, дружина Файта Гарлана. Мала шалений успіх у Третьому Рейху за свої ролі у пропагандистських фільмах.
Крістіна Зедербаум | |
---|---|
Kristina Söderbaum | |
Дата народження | 5 вересня 1912 |
Місце народження | Стокгольм, Швеція |
Дата смерті | 12 лютого 2001 (88 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Зесгаупт |
Громадянство | Німеччина |
Національність | шведка |
Професія | акторка |
Кар'єра | 1936—1993 |
IMDb | ID 0845453 |
Крістіна Зедербаум у Вікісховищі |
Крістіна Зедербаум народилася в сім'ї професора хімії та голови Нобелівського комітету Генріка Густава Зедербаума. Шкільні роки провела у Стокгольмі, Парижі та Швейцарії. Після смерті батьків у вересні 1934 року переїхала до родичів у Берлін, де відвідувала лекції з історії мистецтв та уроки акторської майстерності.
Свою першу роль в кіно Зедербаум отримала завдяки конкурсу молодих талантів, що проводився на кіностудії UFA. Після непримітного дебюту в 1937 році нею зацікавився режисер Файт Гарлан. У Гарлана Зедербаум отримала головну роль у фільмі «Юність» 1938 року. У 1939 році Зедербаум і Гарлан одружилися, у шлюбі народилося двоє синів — Крістіан (нар. 1939) і Каспар (нар. 1946). У 1939—1945 роках Крістіна Зедербаум знялася в численних популярних фільмах, в тому числі «Занесені сліди» (1938), «Безсмертне серце» (1939), «Золоте місто» (1942), «Іммензеє» (1943) і «Жертовний шлях» (1944).
Крістіна Зедербаум отримала визнання не тільки у публіки, її цінувало й керівництво Третього Рейху. Вона повністю відповідала стандартам «арійської жінки» за мірками націонал-соціалістичної пропаганди і незабаром стала справжньою зіркою німецького кінематографа. Смерть її героїнь у воді в мелодрамах «Єврей Зюсс» та «Золоте місто» принесла акторці іронічне прізвисько «рейх-потопельниці», що супроводжувало її до кінця життя.
Зедербаум була відзначена Кубком Вольпі за найкращу жіночу роль на 10-му Венеційському кінофестивалі 1942 року (за роль в «Золотому місті»).
У лютому 1945 року Зедербаум з сім'єю виїхала з Берліна до Гамбурга. У 1945—1950 роках акторка відмовлялася зніматися в знак солідарності з Гарланом, якого звинуватили за його пропагандистські фільми в злочинах проти людства та заборонили займатися професійною діяльністю. Вона грала в театральних постановках, анонімно поставлених Гарланом.
Після зняття у 1950 році з Гарлана заборони на професійну діяльність, Зедербаум знову стала багато зніматися в кіно. У цей період з'явилися такі стрічки з її участю, як «Блакитна година» (1952), «Полонянка Магараджі» (1953), «Зрада Німеччини» (1954) і «Я буду носити тебе на руках» (1958), який став останньою кінострічкою для подружжя.
Після смерті Гарлана у квітні 1964 року Крістіна Зедербаум навчалася в Мюнхені на фотографа. У 1974 році вона знялася у фільмі Ганса-Юргена Зіберберга «Карл Май». У 1983 році Зедербаум опублікувала свої мемуари «Ніщо не залишається так назавжди». Згодом Зедербаум також знялася ще у трьох маловідомих фільмах і телесеріалі.
У 2001 році Крістіна Зедербаум померла в будинку для літніх людей у Північній Німеччині й була похована на муніципальному цвинтарі в баварському Зеесгаупті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.