Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кретьєн Гійом де Ламуаньйон де Мальзерб (фр. Chrétien Guillaume de Lamoignon de Malesherbes; народився 6 грудня 1721, Париж, Франція — страчений 22 квітня 1794, там само, Франція) — французький державний діяч, один з трьох адвокатів на суді над Людовіком XVI. Жертва якобінського терору. Прадід Алексіса де Токвіля.
Кретьєн Гійом де Ламуаньон де Мальзерб | |
---|---|
фр. Chrétien Guillaume de Lamoignon de Malesherbes | |
Народився | 6 грудня 1721[1][2][…] Париж, Французьке королівство |
Помер | 22 квітня 1794[3][1][…] (72 роки) Париж, Франція ·обезголовлення |
Поховання | Errancis Cemeteryd |
Країна | Франція |
Діяльність | магістрат, правник, ботанік, письменник, політик |
Галузь | професіонали в галузі праваd[4], політика[4], французька література[4] і ботаніка[4] |
Знання мов | французька[1] |
Членство | Французька академія, Французька академія наук і Академія надписів та красного письменства (1794)[5] |
Посада | First Presidentd, Ministre de la Maison du Roid, seat 38 of the Académie françaised, президент[d][6], президент[d][6], президент[d][6] і президент[d][6] |
Рід | Lamoignond |
Батько | Guillaume de Lamoignon de Blancmesnild |
Мати | Anne Elisabeth Roujaultd |
Брати, сестри | Marie-Élisabeth de Lamoignon de Blancmesnild і Anne Marie Louise Nicole de Lamoignon de Blancmesnild |
Діти | Marguerite Thérèse Antoinette de Lamoignon de Malesherbesd і Françoise Pauline de Lamoignon de Malesherbesd[7] |
Автограф | |
Кретьєн-Гійом був сином Гійома де Ламуаньйон де Бланменілю, французького державного діяча, який у 1750—1768 роках обіймав посаду канцлера.
Кретьєн-Гійом навчався в єзуїтській колегії Парижа, був радником парламенту, пізніше став, як колись і його батько, головою Паризького суду допомоги (фр. La cour des aides de Paris). Успадкувавши кращі традиції судового стану, Мальзерб вирізнявся прямодушністю, любов'ю до справедливості та гуманністю: як головуючий у столичному суді допомоги він різко засуджував зловживання при стягненні податків і шалені витрати двору. Мальзерб наполегливо доводив до відома Людовіку XV про тяжке становище Франції, пропонував відновлення Нантського едикту, скасування тортур та lettres de cachet.
На посаді головного директора книжкової торгівлі Кретьєн доклав чимало зусиль для поширення філософії XVIII століття у Франції. Саме в цей час з'явилася знаменита «Енциклопедія»; він відкрито висловлювався за свободу друку та боровся із цензурою. Під час боротьби короля зі столичним парламентом Мальзерб виступив на захист останнього і зажадав скликання генеральних штатів, захищаючи цим « справу народу, через який і для якого править король». 6 квітня 1771 року Людовік XV, на вимогу канцлера Рене Нікола де Мопу, усунув Мальзерба від справ, розпустивши Паризький суд допомоги.
У 1774 року, вже за Людовика XVI, Мальзерба, котрий обіймав посаду міністра королівського двору, знову призначили керівником відновленого паризького суду допомоги. Розділяючи погляди та проекти Тюрго, Кретьєн-Гійом мріяв про радикальні реформи державного управління, скасував lettres de cachet, звільнив чимало невинно ув'язнених.
Проте плани обох міністрів розбилися об реакцію, і 12 травня 1776 року Мальзерб спільно з Тюрго вийшов у відставку. У 1787 році Кретьєн вдруге був запрошений зайняти міністерський пост як хранитель державного друку. Втім, у своєму кріслі він протримався лише до наступного року, після чого остаточно пішов із Парижа у вигнання.
З моменту скликання генеральних штатів він стежив за становищем короля, таємно листувався з ним і сміливо зголосився захищати Людовіка XVI перед Конвентом (у парі з Тронше і де Сезом). Він написав Бареру, голові Конвенту, лист, де відкрито висловив свою відданість королю. Смертний вирок королю Мальзерб зустрів риданнями.
Незабаром він сам був звинувачений у змові проти Республіки: у грудні 1793 Кретьєн-Гійом, разом з дочкою, зятем[fr] і онуками, був заарештований і поміщений у в'язницю Пор-Лібр (фр. Port-Libre). Мальзерб відмовився від захисника, і в ніч з 22 на 23 квітня 1794 року спокійно зійшов на ешафот, разом з дочкою і зятем.
Тексти Мальзерба, написані під час виконання своїх посадових обов'язків.
На честь нього названо: Бульвар Мальзерба у VIII окрузі Парижа та однойменна станція на лінії 3 Паризького метрополітену.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.