Крайчий великий коронний

Крайчий великий коронний (лат. incisor Regni) — двірська посада в Речі Посполитій. Функції крайчого полягали в розташуванні страв на столі монарха, нарізанні, куштуванні м'яса, його подачі королеві чи великому князеві^{[джерело?]}.

Перша згадка про крайчих у Короні Польській фіксується 1412 році.

Список крайчих

• Ян Фелікс Бучацький (?)
• Геронім Ласький (1520—?)
• Єжи Мнішек (1574—1582)
• Петро Опалінський (1588—?)
• Іван Данилович (1600—1612)
• Юрій Збаразький (1612—1619)
• Станіслав Любомирський (1619)
• Миколай Сенявський (1620–1628)
• Яків Собеський (1628–1636)
• Миколай Остророг (1636—1638)
• Петро Данилович (1638)
• Владислав Лещинський (1649—1650)
• Ян Собіпан Замойський (1653—1655)
• Костянтин Яцек Любомирський (1658)
• Вацлав Лещинський (1658—1673)
• Ян Кароль Данилович (1676—1678)
• Рафал Лєщинський (1678—1683)
• Атаназій Мйончинський (1687—1688)
• Станіслав Матеуш Жевуський (1702—1703)
• Стефан Потоцький (1703—1710)
• Міхал Юзеф Жевуський (1729—1736)
• Францішек Салезій Потоцький (1736–1755)
• Юзеф Потоцький (1776–1780)
• Северин Антоній Потоцький (?)

Див. також

• Крайчий великий литовський

Джерела

• Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku. Spisy, pod red. A. Gàsiorowskiego. — Kórnik, 1992.