Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кофі Авунор (англ. Kofi Awoonor, 13 березня 1935 — 21 вересня 2013) — ганський англомовний поет і державний діяч з народу еве.
Кофі Авунор | ||||
---|---|---|---|---|
еве Kofi Awoonor | ||||
Народився | 13 березня 1935[1][2][…] Золотий Берег, Велика Британія або Whetad, Вольта, Гана | |||
Помер | 21 вересня 2013[3][1][…] (78 років) Найробі, Кенія | |||
Громадянство | Гана | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Університетський коледж Лондона і школа Ачімотаd | |||
Заклад | Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук | |||
Magnum opus | This Earth, My Brotherd | |||
| ||||
Кофі Авунор у Вікісховищі | ||||
Кофі Ньєдеву Авунор народився у селищі Вета (Wheta) біля міста Кета у британській колонії Золотий Берег. Від бабусі, виконавиці похоронних пісень, засвоїв перші знання про усну поезію еве та її виконавців[4]. Навчався у школі в Ачімота, здобув вищу освіту в Університеті Гани, 1963 року здобув ступінь бакалавра та потім став викладати там африканську літературу. 1964 року вийшов його перший поетичний збірник — «Друге відкриття» (Rediscovery and Other Poems). Його рання поезія була заснована на фольклорі народу еве, у тому числі похоронних піснях. Публікувався спочатку під ім'ям Джордж Авунор-Вільямс (George Awoonor-Williams).
Під час правління Кваме Нкруми займав пост директора кінематографічної корпорації Гани (Ghanaian Film Corporation). Також працював в Інституті африканістики у Легоні, займаючись фольклором та усною ганською поезією. Як редактор журналу «Ок'єаме» (Okyeame) на початку 1960-х років «відкрив» деяких ганських поетів. 1966 року поміщений у в'язницю за зв'язки з режимом Нкруми.
Пізніше Авунор продовжив свою освіту у Великій Британії, де навчався у Лондонському університеті (1967–1968). У цей період він написав кілька радіопостановок для Бі-Бі-Сі. З 1968 року жив у США, де написав ще ряд творів (This Earth, My Brother і My Blood), 1972 року в Університеті Нью-Йорка у Стоні-Брук здобув докторський ступінь (PhD) у англійській та порівняльній літературі[4]. Докторська дисертація, опублікована 1975 року під назвою «Груди Землі», принесла йому популярність одного з провідних африканських літературних критиків[4]. Також Авунор опублікував переклади поетичного (1974) і прозового (1981) фольклору еве[5].
Роман «Ця земля, брате мій» (1969, опубл. 1971, Нью-Йорк) самим автором характеризувався як алегоричний твір, у якому образи — «тільки символи, алегорії»; використовує модерністські техніки, включаючи внутрішній монолог. Його головний герой — африканець, прожив багато років у Європі та повернувся на батьківщину, відчуває себе «чужим та неприкаяним». За Вавіловим у багатомовних символах «автор вірно передав застійний характер суспільного життя, безперспективність, занепад духовного потенціалу країни»[6]. Роман ставлять в один ряд з «Інтерпретаторами» В. Шойинка та книгами Ч. Ачебе у зображенні депресивних картин духовного паралічу, песимізму та відчаю[7].
У книзі «Ride Me, Memory» (1973) використовував традиційні африканські віршовані форми похвали та паплюження, концентруючись на африканському досвіді в Америці[8].
1975 року Авунор повернувся до Гани, де став викладати в університеті міста Кейп-Кост. Наприкінці 1970-х років піддавався арешту, але незабаром був звільнений. Перебування у в'язниці, включаючи два місяці в одиночній камері, відбилося в його збірці віршів «Будинок біля моря», що вийшов 1978 року[4]. Збірник 1987 «Until the Morning After» був удостоєний поетичної премії Співдружності для Африки.
Був послом Гани в Бразилії, де зацікавився місцевою африканською діаспорою. У другому романі «Нарешті приходить мандрівник» (Comes the Voyager at Last, 1992) описав афроамериканця, який вирушає до Гани, рятуючись від расизму в США, і шукає місце, яке зміг би назвати будинком[9].
З 1990 по 1994 був представником Гани при ООН, де очолював комітет по боротьбі з апартеїдом. У 2000-ні роки був головою Держради Гани.
Загинув 21 вересня 2013 у Кенії при нападі терористів на торговельний центр[10].
Збірки поезій:
Переклади фольклору еве:
Наукові роботи:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.