![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Electronic_component_inductors.jpg/640px-Electronic_component_inductors.jpg&w=640&q=50)
Котушка індуктивності
елемент електричного кола, що являє собою сукупність витків, призначений для використання його індуктивності / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Котушка індуктивності?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Коту́шка індукти́вності або індукти́вна коту́шка — елемент електричного кола, що являє собою сукупність витків, призначений для використання його індуктивності[1]. Котушка індуктивності має вигляд згорнутого у спіраль ізольованого дроту, котра має значну індуктивність при відносно великій електричній провідності та малому активному опорі. Дріт може намотуватись на каркас з діелектрика циліндричної, тороїдальної або прямокутної форми. Така система здатна запасати енергію при протіканні електричного струму.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Electronic_component_inductors.jpg/640px-Electronic_component_inductors.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/Planar_core_assembly.png/640px-Planar_core_assembly.png)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/Inductor.svg/180px-Inductor.svg.png)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5e/Inductor.jpg/320px-Inductor.jpg)
Для збільшення індуктивності котушка здебільшого намотується на магнітопровід — феромагнітне осердя з електротехнічної сталі, пермалою, карбонільного заліза, феритів. Котушку без осердя називають соленоїдом. Осердя використовують також для зміни індуктивності резонансних контурів в невеликих межах. Особливі котушки, які використовуються в певних електричних колах, називають дроселями. У силовій електротехніці котушку індуктивності називають електричним реактором.
На друкованих платах електронних пристроїв іноді роблять плоскі «котушки» індуктивності: геометрія доріжки провідника на платі виконується у вигляді круглої чи прямокутної спіралі, хвилястої лінії або меандра. Такі «котушки індуктивності» знайшли застосування у надшвидкодійних цифрових пристроях для узгодження часу поширення групи сигналів різними друкованими провідниками від джерела до приймача, наприклад, в шинах даних та адрес[2].
До основних показників котушок індуктивності належать[3]: номінальне значення індуктивності, допустиме відхилення індуктивності, найбільший струм котушки, опір втрат, номінальна добротність, температурний коефіцієнт індуктивності (TKL), власна ємність, робочий розбіг температур.