Костел св. Барбари в Кракові
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
50°03′41″ пн. ш. 19°56′23″ сх. д.
Костел св. Барбари в Кракові | |
Дата створення / заснування | 1338 |
---|---|
Названо на честь | Варвара |
Країна | Республіка Польща[1] |
Адміністративна одиниця | Краків[1] |
Дієцезія | Краківська архідієцезія |
Християнський літургічний обряд | латинська церква |
Архітектурний стиль | готика |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[2] |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Номер у польському реєстрі культурного надбання | I-3-57/46 z 1947-09-29, A-23 z 1974-04-27 |
Костел св. Барбари в Кракові у Вікісховищі |
Шаблон:Świątynia chrześcijańska infoboxКостел св. Барбари ( німецькою St. Barbara Kirche [3] ) — готичний римо-католицький костел між площею Святої Марії та площею Малий Ринок у Старому місті Кракова .
Розташований поруч із костелем Діви Марії. З півдня до костелу примикає будівля провінційної курії єзуїтівПівденної Польщі , яка домінує над площею Малий Ринок.
Зведений у 1338-1402 роках. Ймовірно, спочатку він слугував цвинтарним костелом (площа перед Маріацьким костелом багато століть була парафіяльним цвинтарем ). У 1583 році костел був переданий єзуїтам . У той же час тут проповідував Пьотр Скарга . Після розпуску ордену єзуїтів у 1773 р. костел перейшов до Краківської купецької конгрегації, а в 1796 р. – до Божогробців . З 1874 року костел знову у власності єзуїтів .
Будівля єзуїтського монастиря була зведена в 16-17 століттях і, крім монастирської, виконувала й інші функції (за відсутності єзуїтів тут були, між іншим, шпиталь, гімназія та гуртожиток ); перебудований у 1908−1909 рр. Юзефом Покутинським .
Під костелем спочиває о. Якуб Вуєк, перший перекладач Біблії на польську мову.
Це готична цегляна споруда з однонавою та апсидою зі східного боку (від Малої площі). Вона покрита двосхилим дахом з башточкою в стилі бароко, яку приписують Франсіско Плачіді (1763). Фасад костелу розташований з боку пл. Святої Марії; безбаштовий, з контрфорсом на осі, закритий трикутним фронтоном. Йому передує т. зв гефсиманія - цвинтарна каплиця, з'єднана з притвором, скульптурно оздоблена зовні, всередині вівтар з різьбленим зображенням Молитви в Гефсиманії, ймовірно, роботи Віта Ствоша або його майстерні, композицію доповнює поліхромний розпис невідомого. майстер. На зовнішніх стінах церкви вмуровані епітафії, напр, ренесансові Анни та Єжи Піпанів (приблизно з середини XVI ст.).
Інтер'єр костелу барокизовано (1688-1692); оздоблення виготовлено в 1700-1767 роках. Головний вівтар 1760-1764 років містить готичне розп'яття приблизно 1420 року. Всередині на фоні пізньоготичних розписах розміщено суцільнопластичну скульптурну групу із зображенням «Молитва в Гетсиманії», яку відносять до майстерності Віта Ствоша (XV ст.). Ліворуч у каплиці-ніші, знаходиться готична кам’яна скульптура П’єти, виконана в останньому десятилітті XIV ст., ймовірно, робота з кола Майстра Прекрасної Торуньської Мадонни .
У каплиці Матері Божої Скорботної, заснованої Катериною Котліцькою та Каспером Паулі у 1609 р. (спочатку слугувала притвором, а потім до 1731 р. св. Анни) висить образ Матері Божої з Юровиць, який віряни вважають чудотворним, поклонялись йому в Юровичах на Поліссі, а в 1886 році він був подарований єзуїтам у Кракові. У 1913 році над каплицею споруджено псевдоренесансний купол з ліхтарем [4] . У храмі є 16-голосний орган.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.