Корсаков (місто)

Корса́ков (рос. Корса́ков; у 1869—1908 роках — Корса́ковський пост, у 1908—1946 рокаї — Оодома́рі; яп. 大泊) — портове місто в Росії, адміністративний центр Корсаковського міського округу Сахалінської області. Розташоване у південній частині острова Сахаліну на березі затоки Аніви Охотського моря, за 42 км на південь від Южно-Сахалінська^[1]. Залізнична станція Сахалінської залізниці^[2]. Населення — 33 259 осіб (2023).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсаков.

місто Корсаков
Герб Корсакова Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Сахалінська область
Муніципальний район	Корсаковський
Код ЗКАТУ:	64216501000
Код ЗКТМО:	64716000001
Основні дані
Час заснування	1853
Статус міста	1946
Населення	35 079 (2008)
Площа	26 км²
Поштовий індекс	694020
Телефонний код	+7 42435
Географічні координати:	079 (2008))_region:RU_ 46°38′00″ пн. ш. 142°46′00″ сх. д.
Міста-побратими	Момбецу, Вакканай, Сьонай, Самчхок
Влада
Вебсторінка	sakh-korsakov.ru
Міський голова	Лада Мудрова
Мапа
Корсаков
Корсаков у Вікісховищі

Історія

Місто є першим і найстарішим з російських поселень Сахаліну і Сахалінської області. Спочатку на його місці знаходилося айнське поселення Томарі-Аніва (Затока Аніва), а згідно з іншими джерелами — Кусун-котан (яп. 久春古丹), засноване ще в 1679 році кланом Мацумае, який керував у той час на Хоккайдо^[3]. 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1853 року російський мореплавець Геннадій Невельський заснував військовий сторожовий пост Муравйовський^[ru], названий на честь генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Муравйова. Начальником був призначений майор Микола Буссе. Але вже 30 травня 1854 року пост було евакуйовано у зв'язку з початком Кримської війни. 31 липня 1869 року пост відтворено під назвою Корсаковський (на честь іншого східно-сибірського генерал-губернатора Михайла Корсакова)^[4], а з запровадженням на острові каторги став центром Корсаковського округу.

У 1905 році Південний Сахалін відійшов до Японії і пост був перейменовано в Отомарі (Оодомарі; «велика гавань»). До жовтня 1908 року тут знаходився адміністративний центр губернаторства Карафуто (потім перенесено до Тойохару). 16 серпня 1945 року в Отомарі висадився десант радянської морської піхоти і до вечора гарнізон капітулював (в полон здалися понад 1200 японців)^[5].

5 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради РСФСР Отомарі перейменовано в Корсаков і отримав статус міста.

Населення

Чисельність населення

1897[6]	1912[7]	1925[8]	1935[9]	1959[10]	1967[6]	1970[11]
1700	↗10 861	↗24 767	↘23 789	↗32 914	↗34 000	↗38 210
1979[12]	1989[13]	1992[6]	1996[6]	1998[6]	2000[6]	2001[6]
↗42 341	↗45 096	↗45 300	↘40 300	↘38 300	↘37 000	↘36 500
2002[14]	2003[6]	2005[6]	2006[6]	2007[6]	2008[6]	2009[15]
↗36 652	↗36 700	↘35 900	↘35 500	↘35 100	→35 100	↘34 983
2010[16]	2011[17]	2012[18]	2013[19]	2014[20]	2015[21]	2016[22]
↘33 526	↘33 451	↘33 322	↘33 148	↘32 860	↗32 962	↗33 056
2017[23]	2018[24]	2019[25]
↗33 213	↘33 203	↗33 645

Економіка

У місті розташовані база океанічного рибальства, рибозавод, фабрика гофрованої тари. Поблизу міста діє великий завод по зрідженню природного газу з причальним комплексом (єдиний в Росії; введений в експлуатацію 18 лютого 2009 року у рамках енергетичного проекту «Сахалін-2»)^[26].

Транспорт

Місто знаходиться приблизно за 30 кілометрів від Южно-Сахалінського аеропорту. Існує регулярне автобусне і мікроавтобусне сполучення Корсакова з Южно-Сахалінськом, але відсутнє з аеропортом. Існує пасажирське поромне сполучення через затоку Аніву між Корсаковим і японським містом Вакканаєм на Хоккайдо.

Культура

У місті працюють Будинок культури, історико-краєзнавчий музей, школа мистецтв. Видасться газета «Восход»^[1].

Пам'ятники^[1]

• Михайлу Корсакову;
• Першим російським гідрографам Тихоокеанського флоту — дзвін маяка мису Крильон;
• Радянським воїнам-визволителям міста від японських імперіалістів.
• Знак на честь 30-річчя російського флоту.

Погруддя Михайла Корсакова.	Дзвін маяка мису Крильон.	Обеліск Радянським воїнам.

Примітки

1. Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 217.
2. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. Т. 23. Корзинка — Кукунор. 1953. 636 стр., илл.; 55 л. илл. и карт.(рос.)
3. http://www.karafuto.com/timetab.html [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Time Table of Sakhalin Island(англ.)
4. Раніше в 1867, у районі озера Буссе було засновано пост, також отримавший назву Муравйовський (наразі селище Муравйово Корсаковського району)(рос.)
5. http://korsakov.sakh.ru/rus/arkhipov01.shtml [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] В. В. Архипов «Вторая колонизация Россией Южного Сахалина и судьба одной семьи»(рос.)
6. Народная энциклопедия «Мой город». Корсаков (город)
7. Japan as it is. — P. 481.
8. Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1925 года: Домовладения и численность населения.
9. Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1935 года: Домовладения и численность населения.
10. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
11. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
12. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
13. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
14. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
15. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
16. Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
17. Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
19. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
20. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
21. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
22. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
23. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
24. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
25. Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
26. Дмитрий Медведев принял участие в открытии завода по производству сжиженного газа [Архівовано 30 квітня 2009 у Wayback Machine.] // 1 канал(рос.)

Література

• Корсаков // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Корсаков // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 251.(рос.);
• Корсаков // Вся Россия. Энциклопедия / А. В. Рябинин. — Институт экономики и управления в промышленностиі^[ru]. — Москва, 2001. — Т. Города и населенные пункти. — С. 217. — ISBN 5-93249-001-2. (рос.);
• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Корсаков // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»^[ru], 2009. — С. 83—84. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)