Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Королівська родина Норвегії — група близьких родичів правлячого монарха Норвегії. У країні існує чітке розрізнення між Королівським домом, — до якого входить лише родина монарха: його дружина, спадкоємець престолу зі своєю дружиною та їх старша дитина, — та Королівською родиною; до неї входять інші діти, онуки, брати або сестри монарха разом з їх чоловіками або дружинами, вдівцями або вдовами.[1]
Королівський дім Норвегії утворився у 1905 році, коли країна після розірвання унії зі Швецією знову отримала незалежність. Першим королем Норвегії тоді став данський принц Карл під ім'ям Гокон VII. Під час німецької окупації Норвегії у 1940—1945 роках королівський дім жив у вигнанні у Великій Британії. Гокон VII помер у 1957 році; після нього трон перейшов до його сина — Олафа V. Після його смерті у 1991 році на престол зійшов Гаральд V — правлячий король Норвегії.
Королівський дім Норвегії належить до дому Глюксбургів — гілки Ольденбурзької династії.
У 1905 році було затверджено, що нащадки короля Гокона VII по чоловічій лінії отримають право престолонаслідування. З 1990 року кронпринц Гаральд (чинний король Гаральд V) та всі його нащадки по чоловічій та жіночій лінії також отримали право наслідування норвезького престолу. Діти від попередніх шлюбів його не мають. Також його не можна отримати через шлюб.
Гокон VII був сином Луїзи Шведської (єдиної дочки короля Швеції Карла XV) та короля Данії Фредеріка VIII. Завдяки цьому король Гокон VII, його син та онук (згодом — королі Олаф V та Гаральд V) також отримали право на успадкування данського престолу. Проте вони втратили його через новий закон про престолонаслідування, який було ухвалено в Данії 1953 року.
Королева Мод була дочкою короля Великої Британії Едварда VII та його дружини, данської принцеси Олександри, тому більшість нащадків королеви Мод (уроджені члени королівської родини, брати та сестри короля) є теоретичними спадкоємцями британського престолу. Слід зазначити, що католики та позашлюбні діти не мають права престолонаслідування у Великій Британії.
Дружина короля є королевою, а дружина кронпринца — кронпринцесою. Для інших людей, які одружуються з членами королівського дому або родини, титули не надаються.
Діти королівської пари — принци та принцеси; те саме стосується і дітей кронпринца та кронпринцеси. Доньки колишніх королів вважаються принцесами.
До короля та королеви слід звертатися Його або Її Величність (Hans majestet та Hennes majestet відповідно). До кронпринца, кронпринцеси та їх старшої доньки (принцеси Інгрід Олександри, нар. 2004) – Його або Її Королівська Високість (Hans Kongelige Høyhet та Hennes Kongelige Høyhet відповідно).
До 1990 року діти кронпринців мали предикати Його або Її Королівська Високість.
Кронпринц Хокон Магнус (нар. 1973) є чинним власником цього предикату; такий самий предикат мав і кронпринц Гаральд (нар. 1937) до того, як став королем у 1991 році.
Принцеса Раґнхільд (нар. 1930), донька тогочасної кронпринцеси, також мала предикат Її Королівська Високість до того, як покинула королівський дім, одружившись у 1953 році. Принцеса Астрід (нар. 1932), донька тодішнього короля, також покинула королівський дім після свого одруження у 1961 році. Принцеса Марта Луїза (нар. 1971), донька чинного короля, була позбавлена цього предикату 1 лютого 2002 року (проте вона все ще зберігає своє право на престол). У зв'язку з їх виходом з королівського дому вони не мають офіційних предикатів у Норвегії, проте за кордоном до них прийнято звертатися Її Високість.
До доньки чинних кронпринца та кронпринцеси, принцеси Інгрід Олександри, прийнято звертатися Її Королівська Високість.
Син кронпринца та кронпринцеси (принц Сверре Магнус, нар. 2005) має право на успадкування норвезького престолу після старшої сестри, проте у черзі на британський престол він стоїть перед нею. Він також не має предикату у Норвегії, але за кордоном до нього можуть звертатися Його Високість Сверре Магнус, принц Норвегії.
Онучки чинної королівської пари (доньки принцеси Марти-Луїзи) так само мають право на норвезький та британський престоли, але у них немає титулів або предикатів ні в Норвегії, ані за кордоном.
До Королівського дому Норвегії входять:
Дні народження членів королівського дому, які досягли повноліття, є державними святами, на які прийнято здіймати прапор. Також у ці дні відповідальний підрозділ норвезької армії влаштовує салют.[2]
До Королівської родини Норвегії входять і члени королівського дому, серед яких — сини кронпринцеси та родина доньки короля, принцеси Марти Луїзи.
Родичами короля є інші спадкоємці короля Олафа V та кронпринцеси Марти — принцеси Раґнхільд та Астрід разом з власними родинами.
Мод Ангеліка, Леа Айседора та Емма Таллула народжені з правом на норвезький та британський престоли, але не мають офіційних титулів.
Олаф, Кристіан та Софія — діти Гокона та Марти. Мають право на британський престол, проте не мають офіційних титулів
Національність вказана лише для членів родини, які не були народжені в Норвегії.
Див. також: Генеалогічне дерево королів Норвегії[en]
| Король Олаф V | Марта Шведська, кронпринцеса Норвегії | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ерлінг Лоренцен | Принцеса Раґнхільд, пані Лоренцен | Юхан Мартін Фернер | Принцеса Астрід, пані Фернер | Король* | Королева* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Арі Бен | Принцеса Марта Луїза | Кронпринц* | Кронпринцеса* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мод Ангеліка Бен | Леа Айседора Бен | Емма Таллула Бен | Принцеса Інгрід Олександра* | Принц Сверре Магнус | Маріус Борг Хьойбі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітка
* Член Королівського дому
У період з 1938 по 1991 Норвегія не мала королеви. Королівський дім у той час представляла кронпринцеса або принцеса Астрід. (Принцеса Раґнхільд з 1953 року здебільшого проживала у Бразилії).
З січня по листопад 1814 року у Норвегії не було королеви. Король Кристіан Фредерік розлучився з принцесою Шарлоттою Фредерікою Мекленбурзькою (матір'ю Фредеріка VII) у 1810 році. 1815 року Кристіан Фредерік одружився з Кароліною Амалією Аугустенбурзькою, яка була королевою Данії з 1839 по 1848 рік.
Станом на 1 січня 1938 року королівський дім Норвегії налічував сім членів:
Герб Норвегії є одним із найстаріших у Європі і є водночас гербом як країни, так і королівського дому. Цей герб традиційно використовувався королями Норвегії ще за Середніх Віків.[3]
Зокрема, король Гокон IV Старий (1217—1263) використовував щит із зображенням лева. Найдавніша згадка про колір герба збереглася у Королівській Сазі, написаній у 1220 році.[3]
У 1280 році король Ейрік ІІ Маґнуссон додав до гербового зображення лева корону та срібну сокиру[3], якою було вбито Святого Олафа у битві під Стіклестадом 1030 року.
Зображення на норвезькому гербі та його оформлення постійно змінювалось через різні модні тенденції різних часів у геральдиці. За часів Пізнього Середньовіччя руків'я сокири поступово видовжувалось та почало нагадувати алебарду. Зазвичай руків'я було зігнуто під форму щита, яка постійно змінювалась через різні геральдичні тенденції, та монет. Зрештою від алебарди відмовились; коротша сокира знову з'явилась на гербі завдяки королівському указу від 1844 року, коли воно вперше було затвердженим офіційно. У 1905 році це офіційне оформлення королівського та державного герба знову було змінено, на цей раз затвердили середньовічний варіант зображення, з трикутним щитом та більш рівним левом.[3]
Герб королівського дому, так само, як і Королівське знамено, має зображення лева з 1905 року. Перше зображення цього знамені знаходимо на печатці герцогині Інґебйорґ, датованій 1318 роком.[4] Сучасний варіант герба, який використовується як офіційний герб Норвегії, було трохи змінено та востаннє ухвалено королем 20 травня 1992 року.[5]
Щит на королівському гербі, оточений ланцюгом Королівського Норвезького ордену св. Олафа, розташований на тлі горностаєвої мантії та увінчаний короною короля Норвегії.
Королівський герб використовується рідко. Замість нього ширше використання має королівська монограма, — наприклад, на військових знаках відмінності або монетах.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
