Корма (Гомельська область)

Корма́ (біл. Карма) — селище міського типу, адміністративний центр Корм'янского району Гомельської області Білорусі. Розташований на річці Сож при впадіння в неї річки Кормянки за 110 км від Гомелю, 55 км від залізничної станції Рогачов на лінії Могильов — Жлобин, автошляхами з'єднаний з Чечерськом і з автошляхами Бобруйськ-Кричев і Гомель-Могильов. За 278 км від Мінська. Населення 6,2 тис. чол. (2006).

смт Корма
Транслітерація назви	Karma
Герб Корми Flags of Karmad
Основні дані
52°59′ пн. ш. 30°50′ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гомельська область
Район	Корм'янський район
Перша згадка	1691
Статус	з 1938 року
Населення	6,2 тис. чол. (2006)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	247170
Телефонний код	+375-2337
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Рогачов (55 км)
До Мінська
- фізична	278 км
До обласного центру
- фізична	110 км
Корма
Корма Корма (Гомельська область)
Корма у Вікісховищі

Історія

Перша згадка про Корму відноситься до 1691 року. Однак результати археологічних розкопок свідчать про те, що поселення людей на території басейну річки Сож виникли значно раніше.

У XVII столітті Корма — містечко в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського. Після першого поділу Речі Посполитої в 1772 в Російській імперії, центр волості Рогачовського повіту Могильовської губернії, власність Биковських.

Тут працював цегляний завод, в 1826 році налічувалося 926 жителів, з 1847 року це центр Кормянської волості, до якої входили 58 селищ. Через Корму проходив Чернігівський тракт, у місті існувала поштова станція, діяло народне училище. Наприкінці XIX століття налічувалося вже 200 дворів, 2649 жителів, переважну частину населення становили євреї, працювали крупорушки, маслоробка, вітряк, 3 рази на рік проводились ярмарки.

З квітня 1919 року Кормянська волость Гомельської губернії була включена до складу РРФСР, з березня 1924 — БРСР. У 1924–1930 тут знаходився центр Кормянського району в Могилевскому окрузі, з 1938 — в Гомельській області. З 1938 року є селищем міського типу. У роки Другої світової війни окупанти знищили 1,5 тис. жителів селища та навколишніх сіл. У листопаді 1944 року його звільнили війська Білоруського фронту.

У 1962–1965 в Рогачевському, в 1965–1966 — в Чечерському районах. У 1971 році тут було 4,1 тис. жителів.

Підприємства

Комбінат будівельних матеріалів, хлібозавод, плодоовочевий завод, льонозавод. Тут працюють філія Речицького ткацького об'єднання «Червоний жовтень». Радгосп зі спиртовим заводом.

Забудова

Селище розвивається згідно з генеральним планом 1976 року. В його південній частини зберігся історичний центр з колишньою торговою площею. Головні вулиці забудовані 2-5-поверховими житловими будинками. Створено мікрорайон з 5 — поверховими будинками. В цілому переважає дерев'яна забудова садибного типу. Промислова зона розташована в північній частині селища.

Соціальне життя

Діють середні, музична і спортивна школи, а також Центр культури, бібліотеки, вузол зв'язку, лікарня. Видається районна газета «Зоря над Сожем». Готель «Корма». Є братські могили радянських воїнів і партизан, жертв фашизму. Споруджено пам'ятник відселенням селах. Корма — батьківщина заслуженого артиста Білорусі В. Смирнова.

Посилання

• Корма [Архівовано 1 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Корма
• Karma, Belarus (англ.)
• Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880–1902), IV, p. 403: «Korma». [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)