Loading AI tools
Баско́нія або Країна Басків (баск. Euskal Herria) — історико-культурний регіон у Європі, на південному заході Франції і півночі Іспанії. Це територія, де поширені баскська мова, культура, традиції або де вони були поширені у минулому. Країною Басків також називається автономна область на півночі Іспанії (баск. Euskal Autonomia Erkidegoa, ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco), яка складає лише західну частину історичного регіону. Тому в іспанській мові термін País Vasco стосується лише Баскської автономії, а весь регіон називають Vasconia або баскським терміном Euskal Herria.
El País Basc ocupa una superfície de 20.664 Km² en el vèrtex occidental dels Pirineus, al mar Cantàbric (Golf de Biscaia). Té el seu propi idioma, el basc (minoritari en front del francès i el castellà), i una població d'uns tres milions d'habitants, uns dos milions i mig dels quals tenen la ciutadania espanyola, i la resta francesa. El País Basc estaria constituïda per set territoris o províncies (en basc lurralde, plural lurraldeak): Àlaba, Biscaia, Guipúscoa, Navarra, Baixa Navarra, Lapurdi, i Zuberoa.
La llengua basca encara hi es parlada habitualment en algunes regions, sobretot Guipúscoa i parts de Navarra. En d'altres, el basc ha estat substituït pel castellà o francès. Avui en dia, el basc té categoria de llengua oficial a la Comunitat autònoma del País Basc i en parts de la Comunitat Foral de Navarra, però no té cap reconeixement oficial a les regions sota administració francesa.
Вважається, що Басконія складається з семи провінцій (баск. lurraldeak), чотирьох у іспанській Країні Басків і трьох у французькій Країні Басків. Об'єднання цих семи провінцій баски часом називають Zazpiak Bat (укр. усімох єдині) — це девіз, створений у XIX-му столітті французьким дослідником Антуаном Томсоном д'Аббаді.
Іспанська Країна Басків
Іспанська Країна Басків (баскською Hegoalde, тобто «Південь») або південна Країна Басків — це частина Басконії, розташована в Іспанії, яка включає дві автономні спільноти:
- Країна Басків, площею 7 234 км2, що складається з трьох провінцій, які офіційно іменуються «історичними територіями» (баск. lurralde historikoak, ісп. territorios históricos):
На території автономії є також два анклави: Тревіньйо (площа 280 км2) на території Алави, що належить адміністративно автономній області Кастилія-і-Леон і Вальє-де-Вільяверде (площа 20 км2) на території Біскайї, що належить до Кантабрії. Ці анклави часто включають до складу Басконії [1].
- Наварра (баск. Nafarroa, ісп. Navarra), столиця Памплона (10 391 км2) є автономною областю, що складається з однієї однойменної провінції. У Конституції Іспанії 1978 року зазначено, що Наварра може стати частиною автономної області Країни Басків. Правляча у Наваррі партія Союз наваррського народу (ісп. Unión del Pueblo Navarro) виступає категорично проти об'єднання з Країною Басків і неодноразово вимагала внести зміни до конституції, усунувши відповідну статтю[2].
Французька Країна Басків
Французька Країна Басків (баск. Iparralde) займає західну половину департаменту Атлантичні Піренеї. Включає в себе округ Байонна і кантони Молеон-Лішарр і Тардетс-Соролюс а також часом село Ескіюль.
Традиційно французьку Країну Басків поділяють на три провінції:
Els historiadors romans afirmen que el territori basc era habitat des de temps preromans per diverses tribus la llengua dels quals no entenien. La distribució regional d'aquestes tribus difereix entre els historiadors. Tanmateix, s'accepta la teoria que els bascos són un romanent dels primers habitants del paleolític de l'Europa occidental, específicament dels habitants de la regió francocantàbrica. Estrabó i Plini el Vell esmenten en llurs escrits les tribus basques, incloent-hi els vascons i els aquitans entre altres. Hi ha prou evidència per afirmar que ja s'hi parlava un protobasc.
Durant l'Alta edat mitjana els territoris entre l'Ebre i el Garona era conegut com a Vascònia i va ser unificat sota els ducs de Vascònia per un període de temps. Després de les invasions dels musulmans a la Península Ibèrica i l'expansió francesa sota Carlemany, el territori es fragmentà. El regne de Pamplona va emergir com el principal estat del territori el segle IX. Seria sota Sanç III el Gran que el regne de Pamplona assoleix la seva màxima extensió territorial, però després de la seva mort el 1035, els seus fills no varen respectar el seu testament que atorgava el regne al primogènit, i després de moltes lluites, van dividir el territori, la qual cosa va donar lloc a una nova estructura política el segle XII formada pels regnes de Navarra, Aragó i Castella. Durant l'Alta edat mitjana, Biscaia s'uneix voluntàriament al Regne de Castella.
El 1200, el regne de Navarra va perdre els actuals territoris d'Àlaba, Guipúscoa i el Duranguesat, que són annexionats pel monarca castellà. Així doncs, Navarra, separada dels altres territoris peninsulars del País Basc, va orientar la seva política d'expansió cap al nord i a l'est, als territoris fronterers amb França i Aragó. Navarra, va ser annexionada parcialment al regne de Castella durant els segles XI i XII, i gairebé en la seva totalitat durant 1512 i 1521. La resta del territori del nord va ser annexionada per França. Les tres províncies de l'actual Euskadi, que s'havien unit voluntàriament al regne de Castella intermitentment, van donar llur suport a la integració de Navarra amb Castella.
Navarra, Àlaba, Guipúscoa i Biscaia van conservar els seus furs. Aquesta situació va perdurar fins el segle XIX data en què van ser parcialment suprimits per Antonio Cánovas del Castillo després de la derrota carlina. Durant el franquisme, només Àlaba i Navarra van conservar part de llurs antics furs, però van ser derogats en les altres dues províncies per decret del 23 de juny, 1937 en ser considerades «traïdores» en no donar suport a la revolta i suprimint el primer Estatut d'Autonomia Basc. Aquest decret va ser parcialment modificat el 6 de juny, 1968, suprimint els paràgrafs ofensius per a Guipúscoa i Biscaia, però conservant la resta dels articles. Va ser finalment derogat el 30 d'octubre, 1976.
Avui dia el País Basc està conformat per la comunitat homònima, per la comunitat foral de Navarra i per les províncies del sud de França.
Найбільш уживаними мовами в іспанській Країні Басків і французькій Країні Басків є у нинішній час іспанська і французька. Баскською мовою на додачу до романської добре володіє 25,7% жителів Басконії у віці 16-ти років і більше, ще 15,4% розуміють її, але недостатньо добре розмовляють нею (дані 2006 року)[3].
Незважаючи на те, що баскською мовою розмовляють на порівняно невеликій території, вона має ряд діалектів, що суттєво відрізняються один від одного. Це посилювало роль іспанської і французької мов як лінгва франка у Басконії. Лише у другій половині XX-го століття, після утворення euskara batua - літературної баскської мови, баскська мова перестала вважатися мовою, непридатною для освітніх цілей навіть тими, для кого вона була рідною[4].
While the French Republics –the epitome of the nation-state– have a long history of attempting the complete cultural absorption of ethnic minority groups —including the French Basques— Spain, in turn, has at most points in its history granted some degree of linguistic, cultural, and political autonomy to its Basques. Basques have been historically overrepresented both in the Spanish Marine and military ever since the times of the Spanish Empire until recently, same as Basque ports have been historically crucial to inland Spain. Until they became progressively undone starting with the Carlist Wars, these historical ties resulted in the generation of a local Basque bourgeoisie, clergy and military men, historically close to the Spanish Monarchy, especially in the Spanish colonization of the Americas. In all, there was a gradual absorption of Spanish language in the Basque-speaking areas of the Spanish Basque Country, a phenomenon initially restricted to the upper urban classes, but progressively reaching the lower ones as well. Notice that Western Biscay, most of Alava and southern Navarre have been Spanish-speaking (or Romance-speaking) for centuries.
У період правління режиму Франсиско Франко іспанський уряд намагався придушити новонароджений баскський націоналізм, оскільки баскські націоналісти воювали на стороні республіканців під час громадянської війни у Біскайї і Гіпускоа. Культурна діяльність баскською мовою обмеживалася фольклором і релігійною діяльністю, у той час як у Алаві і Наваррі ставлення до баскської культури і мову було дещо більш толерантним, оскільки ці провінції під час війни підтримували Франко.
Nowadays, the Basque Country within Spain enjoys an extensive cultural and political autonomy and Basque is an official language along with Spanish. In Spain, it is favoured by a set of language policies sponsored by the Basque regional government which aim at the generalization of its use. It is spoken by approximately a quarter of the total Basque Country, its stronghold being the contiguous area formed by Guipúzcoa, northern Navarre and the Pyrenean French valleys. It is not spoken natively in most of Álava, western Biscay and the southern half of Navarre. Of a total estimation of some 650,000 Basque speakers, approximately 550,000 live in the Spanish Basque country, the rest in the French.[5]
The Basque education system in Spain has three types of schools differentiated by their linguistic teaching models: A, B and D. Model D, with education entirely in Basque, and Spanish as a compulsory subject, is the most widely chosen model by parents. In Navarre there is an additional G model, with education entirely in Spanish.
In Navarre the ruling conservative government of Unión del Pueblo Navarro opposes Basque nationalist attempts to provide education in Basque through all Navarre (which would include areas where it is not traditionally spoken). Basque language teaching in the public education network is therefore limited to the Basque speaking north and central regions. In the central region, Basque teaching in the public education network is fairly limited, and part of the existing demand is served via private schools or ikastolak. Spanish is spoken by the entire population, with few exceptions in remote rural areas.
The situation of the Basque language in the French Basque Country is tenuous[непевність], where monolingual public schooling in French exert great pressure on the Basque language. Basque teaching is mainly in private schools, or ikastolak.
Segons la visió nacionalista basca, el Regne de Navarra hauria estat l'única expressió política del País Basc com a estat, quan Sanç el Gran reuní tots els territoris de parla basca, però poc a poc fou perdent-los a favor de Castella i França. El 1512 els castellans ocuparen Navarra, amb la qual cosa aquesta es va veure reduïda als territoris del nord del Pirineu (Baixa Navarra) que el 1530 foren abandonats pels espanyols. El 1594 Enric de Navarra es converteix en rei de l'estat francès (Enric IV de França). Enric era hugonot i es convertí al catolicisme per accedir al tron francès; d'aqui la frase que se li atribueix: «París prou val una missa» (en francès: Paris vaut bien une messe). Va ser el primer Borbó que accedia al tron francès (després regnaren a Espanya). Durant molt de temps, el País Basc conservà els seus furs, respectats pels reis espanyols i francesos, però la situació canvià amb la revolució francesa, que enderrocà l'antic règim. Als territoris al nord del Pirineu els furs foren abolits tot d'una, i a la part sud es produïren una sèrie de guerres sanguinàries per la successió a la corona espanyola (les Guerres Carlines) en les que les institucions basques prengueren partit pel bàndol perdedor, i tingueren com a conseqüència la pèrdua de gran part dels furs.
thumb|300px|Mapa municipal d'Euskal Herria
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
