Коптська православна церква Александрії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ко́птська правосла́вна це́рква Александрі́ї (копт. Ϯⲉⲕ̀ⲕⲗⲏⲥⲓⲁ ⲛ̀ⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ ⲛ̀ⲟⲣⲑⲟⲇⲟⲝⲟⲥ, трансліт. ti.eklyseya en.remenkimi en.orthodoxos, дос. «Єгипетська православна церква») — орієнтальна православна християнська церква, яка поширена в Єгипті, Африці та на Близькому Сході. Главою церкви та Александрійського Престолу є Александрійський патріарх на Святому Престолі Святого Марка, який також носить титул Коптського папи. Престол Александрії є титульним, і сьогодні Коптський папа очолює Коптський православний собор Святого Марка в районі Абассасії в Каїрі. Церква дотримується александрійського обряду у літургії, молитві та почитанні святих. Маючи приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі, це найбільша християнська конфесія в країні.[2][3][4][5][6][7][8]
Коптська православна церква Александрії | |
---|---|
копт. Ϯⲉⲕ̀ⲕⲗⲏⲥⲓⲁ ⲛ̀ⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ ⲛ̀ⲟⲣⲑⲟⲇⲟⲝⲟⲥ ti.eklyseya en.remenkimi en.orthodoxos | |
Абревіатура | КПЦ, КЦ, КПЦА |
Тип |
християнська конфесія[d] Патріарх і давньосхідні церкви |
Класифікація | Східне християнство |
Напрям | Орієнтальне православ'я |
Писання | Пешитта |
Теологія | міафізитство |
Управління | єпископальне |
Папа | Тавадрос II |
Календар | коптський |
Регіон | Єгипет, Ліван, Судан, Південний Судан, Близький Схід та діаспора |
Мова | коптська мова, арабська і англійська |
Літургія | Александрійський обряд |
Штаб-квартира | Коптський православний собор Святого Марка, Каїр, Єгипет |
Засновник | євангелист Марко (традиційно) |
Початок |
42 рік Александрія, Єгипет |
Відокремлений від | Халкедонських церков (Католицької й Східної православної) у 554[1] |
Розділення |
Коптська католицька церква(1895) Британська православна церква(2015) |
Учасники | 10 млн[2][3][4][5][6][7][8] |
Інші імена |
Коптська церква Коптська православна церква Єгипетська церква Єгипетська православна церква |
Емблема | Коптський хрест |
Згідно з її традицією, Коптська церква була заснована святим Марком, апостолом та євангелістом, у середині I століття (бл. 42 р.).[9] Через суперечки щодо природи Христа, вона відкололася від решти християнського світу після Халкедонського собору 451 р., що призвело до суперництва з грецькою православною церквою Александрії. У IV–VII століттях Коптська церква поступово розширювалася завдяки християнізації Аксумітської імперії та двох з трьох нубійських царств — Нобатії та Алодії, тоді як третю Нубійську державу, Макурія, визнала Коптського патріарха після того, як спочатку було приєднано до Державної церкви Римської імперії.
Після 639 р. Єгиптом правили ісламські завойовники з Аравії, а ставлення до коптських християн коливалося від терпимості до відкритих переслідувань. У XII столітті церква переїхала з Александрії до Каїру. У цьому ж столітті копти також стали релігійною меншиною. У XIV–XV століттях нубійське християнство було витіснене ісламом. 1959 року Етіопській православній церкві Тевахедо було надано автокефалію. Також автокефалія була надана Еритрейській православній церкві Тевахедо в 1998 році після успішної війни за незалежність Еритреї від Етіопії. Починаючи з арабської весни 2011 року, копти зазнають посиленої релігійної дискримінації та насильства.[10]