Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Козаке́вич Еммануї́л Ге́нрихович (24 лютого 1913, Кременчук — 22 вересня 1962, Москва) — український та єврейський радянський письменник.
Козакевич Еммануїл Генрихович | |
---|---|
Народився | 11 (24) лютого 1913[1] Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія[2][1] |
Помер | 22 вересня 1962[2][1][3] (49 років) Москва, РРФСР, СРСР[2][1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Національність | єврей |
Діяльність | письменник |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | СП СРСР |
Жанр | військова проза |
Magnum opus | повість «Зірка», роман «Весна на Одері» |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
IMDb | ID 0443535 |
Еммануїл Генрихович Козакевич народився (11) 24 лютого 1913 року в місті Кременчук Полтавської губернії в родині єврейського публіциста Г. Л. Козакевича. У 1930 році він закінчив машинобудівельний технікум у Харкові. Наступного року родина Козакевичів переїхала до Біробіджана (Єврейської автономної області).
Козакевич працював на будівництві бригадиром, інженером і начальником будівництва, а згодом головою радгоспу «Вальдгейм». Він сформував єврейський молодіжний театр, був керівником Біробіджанського державного єврейського театру, головою обласного радіомовлення їдишем. У 1935—1938 роках Еммануїл Козакевич працював у газеті «Біробіджанер штерн», де публікував свої вірші, написані їдишем.
Перша віршована збірка Козакевича «Біробіджанбуд» побачила світ у 1932 році. У 1930-і роки він перекладав театральні спектаклі для єврейського театру та написав для нього п'єсу «Молоко та мед».
У 1938 році Козакевич переїхав до Москви. Під час Другої світової війни служив на фронті у письменницькій роті[ru]. Війну закінчив у посаді помічника начальника розвідки армії.
Перша ж повість російською мовою «Зірка[ru]» (про Другу світову війну) принесла письменнику широку популярність і Сталінську премію в 1948 році. У 1950 році Козакевичу присуджено ще одну Сталінську премію за роман «Весна на Одері».
Нагороджений орденами і медалями.
Наприкінці життя тяжко хворів, його зокрема лікував відомий лікар-письменник Юлій Крелін.
22 вересня 1962 року письменник Еммануїл Козакевич помер у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.