Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Клавдій Еліан (лат. Claudius Aelianus, близько 170 р, Палестрина, під Римом — після 222 р.) — давньоримський письменник і філософ, представник так званої «другої софістики». Писав грецькою мовою.
Клавдій Еліан | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Claudius Aelianus | ||||
Ім'я при народженні | дав.-гр. Κλαύδιος Αἰλιανός | |||
Народився | не раніше 165 і не пізніше 175 Палестрина, Провінція Рим, Лаціо, Італія | |||
Помер | 235[1] Рим, Римська імперія | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Діяльність | письменник, оратор, історик, зоолог, педагог, поет | |||
Мова творів | давньогрецька | |||
Magnum opus | Varia Historiad[2] і De Natura Animaliumd[2] | |||
| ||||
Клавдій Еліан у Вікісховищі | ||||
Від Еліана до нас дійшли два твори: «Про природу тварин» (грец. Περί ζώων.) в XVII книгах, а також «Строкаті оповідання» (грец. Ποίχίτιλη ϊστορία) в XIV книгах, які, починаючи з 13-го розділу III книги, збереглася у фрагментах. У розповідях про тварин, де він показав себе як прихильник стоїчної філософської школи, прагнув продемонструвати чудове розмаїття природи. «Строкаті оповідання» являють собою зібрання цікавих історій, головним чином, з життя стародавніх греків. Авторство Еліана стосовно двадцяти «Селянських листів» (грец. Ἐπιστολαὶ ἀγροικικαί; епістолярію переважно еротичного змісту) нині заперечується.
Флавій Філострат залишив про Еліана наступне свідчення:
Хоча Еліан був римлянином, він володів аттичною мовою не гірше природних афінян. Мені здається, що людина ця заслуговувала всілякої похвали, по-перше, тому, що домоглася чистоти мови, живучи в місті, де нею не розмовляли, і, по-друге, через те, що не повірила угодникам, що величали його софістом, не тішився цим і не загордився настільки почесним званням; зрозумівши, що у нього немає необхідних для оратора обдарувань, він став писати і цим прославився. Головна особливість його книг - простота стилю, що нагадує чимось принадність Нікострата, а іноді наближається до манери Діона… Ця людина запевняла, що вона не виїжджала нікуди за межі Італії, жодного разу не ступила на корабель і незнайома з морем. За це його ще більше звеличували в Римі як охоронця давніх звичаїв. Він був слухачем Павсанія, але захоплювався Геродом, вважаючи його найбільш різнобічним з ораторів. Прожив Еліан понад шістдесят років і помер бездітним, бо, не маючи дружини, прирік себе на це (Життєписи софістів, II 31) |
Цей розділ потребує доповнення. |
Строкаті історії (дав.-гр. Ποικίλη ἱστορία) - здебільшого збережена лише у скороченому вигляді - відома праця Аеліана, збірка анекдотів та біографічних нарисів, списків, влучних сентенцій, описів природних чудес і дивних місцевих звичаїв, у 14 книгах, наповненим анекдотами про відомих грецьких філософів, поетів, істориків і драматургів та повчальними переказами міфів. Акцент зроблено на різних моралізаторських історіях про героїв і правителів, атлетів і мудреців; повідомленнях про їжу і напої, різні стилі в одязі або коханців, місцеві звичаї дарувати подарунки або розваги, релігійні вірування і звичаї смерті; а також коментарі до грецького живопису. Аеліан описує, серед іншого, риболовлю нахлистом на приманки з червоної вовни та пір'я, лакофарбове мистецтво та поклоніння зміям. По суті, твір являє собою класичним "журналом" у первісному розумінні цього слова.[3]
Цей розділ потребує доповнення. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.