Київка (Апанасенковський район)

Київка (рос. Киевка) — село^[1], що утворює муніципальне поселення «Сільське поселення Село Київка» Апанасенковського району Ставропольського краю Російської Федерації засноване українцями.

село Київка
Киевка
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ставропольський край
Муніципальний район	Апанасенковський район
Код ЗКАТУ:	07205822001
Код ЗКТМО:	07605422101
Основні дані
Населення	1774 (2019)
Поштовий індекс	356702
Географічні координати:	46°4′56.000000099202″ пн. ш. 42°55′40.000000100791″ сх. д.
Мапа
Київка Київка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Київка (значення).

Географія

Село розташоване на річці Дунда на відкритому місці в балці Дунде.

Відстань до крайового центру: 136 км.

Відстань до районного центру: 38 км.

Історія

Засноване село селянами-переселенцями з Київської та Полтавської губерній 4 листопада 1876 року^[2]. В 1886 році в селі було збудовано і освячено православний храм в ім'я Святого Великомученника Димитрія Солунського.

Рішенням Президії Північно-Кавказького крайвиконкому від 4 грудня 1930 року населення села Київка було переселене, сільрада ліквідована. Територія села увійшла в організовану на території ліквідованого Дивенського району спецзону для розселення висланих куркулів і контрреволюційних елементів.

У 30-х роках XX століття сюди почали виселяти розкуркулених та спецпоселенців з Кубані, Дону і Ставрополля. Ними були створені чотири сільгоспартілі: «Хвиля революції», «Червоноармієць», «Сталінський шлях» та імені Чкалова. Після Другої світової війни, у якій брало участь все чоловіче населення Київки, відбулося об'єднання всіх сельхозартілей в один колгосп. Зона ризикованого землеробства, посушливий клімат не дозволяли вести тут вузькоспеціалізоване виробництво, тому крім зерна, вовни, племінного молодняку овець і баранини, колгосп виробляв молоко, свинину, овочі, баштанні, насіння багаторічних і однорічних трав, корми для тваринництва.

У 1955 році на базі кращої частини тонкорунних овець тут була створена племінна ферма. У наступні ж роки для поліпшення породи використовувалися високопродуктивні барани з держплемзаводу «Радянське руно» Іпатовського району, а з початку 1970-х років — австралійські мериносні барани. У 1972 році колгосп був переведений в розряд племінних заводів з розведення овець ставропольської породи і щорічно продавав від трьох до п'яти тисяч племінних тварин в різні регіони нашої країни і за кордон.

Населення

Введіть назву об'єкта АТД

Національний склад

За підсумками перепису населення 2010 року в селі проживали такі національності (національності менше 1 %, див. у виносці до рядка «Інші»)^[3]:

Національність	Чисельність	Відсоток
Росіяни	1719	86,56
Білоруси	81	4,08
Даргинці	77	3,88
Молдавани	20	1,01
Інші[4]	89	4,48
Разом	1986	100,00

Інфраструктура

• Будинок культури
• Ощадбанк, Доп. офіс № 5241/010

Освіта

• Дитячий садок № 5 «Топольок»
• Середня загальноосвітня школа № 4. Відкрита 4 листопада 1966 року

Економіка

• Колгосп-племзавод імені Леніна^[5]

Люди, пов'язані з селом

• Чесняк Віктор Іванович (1927—2002). З 1960 по 1997 рік — голова колгоспу-племзаводу імені Леніна. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Нагороджений Орденом Леніна, Орденами Жовтневої Революції, Знаком Пошани, Почесний громадянин Апанасенковья (посмертно).
• Виродов Микола Петрович (нар. 1945 р., село Київка) — вівчар-селекціонер, Найкращий тваринник Ставрополля, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора [Архівовано 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Долот Андрій Хомич (1898—1977) — Герой Соціалістичної Праці.
• Павло Кашуба (1913, село Київка — 1944) — капітан авіації РСЧА, льотчик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу
• Мороз Василь Андрійович (нар. 1937 р.) — головний зоотехнік колгоспу-племзаводу ім. Леніна (1961—1987), Герой Соціалістичної Праці.

Пам'ятники

• Пам'ятник воїнам, загиблим у роки Другої світової війни. Встановлений в 1961 році^[6]

Природа

• Державний природний заказник крайового значення «Манич-Гуділо». Утворений у грудні 2010 року^[7]. Заказник на карті [Архівовано 18 Листопада 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• Київське село (Благодаринський повіт) у книзі «Ставропольська губернія в статистичному, географічному, історичному та сільсько-господарському відносинах», А. Твалчрелидзе (інспектор народних училищ). Ставрополь, друкарня М. Н. Корицького, 1897 р. [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• с. Київське, Благодаринского повіту, 1-ї земської ділянки в книзі «Довідник з Ставропольської єпархії (огляд міст, сіл, станиць і хуторів Ставропольської губернії і Кубанської області)». Н. Т. Михайлов. 1911 р. [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Інформаційний блок муніципального освіти села Київка Апанасенковского району Ставропольського краю
• Прямий ефір 13.06.12 — Дітей забули в покинутому будинку [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Відроджена гордість краю^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• село Київка на картах
• Сільське поселення Село Київка на карті

Примітки

1. Реестр зарегистрированных в АГКГН географических названий объектов на 18/11/2011 Ставропольский край^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
2. Календарь государственных праздников Российской федерации, памятных дат и знаменательных событий Ставропольского края на 2011 год. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
3. Всеросийская перепись населения 2010 года на территории Ставропольского края. Том 3 книга 1 «Национальный состав и владение языками, гражданство». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2015.
4. азербайджанцы (18), армяне (14), украинцы (15), чеченцы (10), не указавшие национальную принадлежность (3)
5. Предприятия. Архів оригіналу за 5 Грудня 2012. Процитовано 18 Серпня 2017.
6. Памятники истории и культуры^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
7. Об образовании государственного природного заказника краевого значения «Маныч-Гудило». Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 18 Серпня 2017.