![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e8/Borlas_Doradas.jpg/640px-Borlas_Doradas.jpg&w=640&q=50)
Китиця (прикраса)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ки́тиця[1], діал. ку́тас[2] (від тур. kutas, kutaz)[3] — прикраса у вигляді жмутка ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи. Використовується для оздоблення головних уборів, суконь, поясів, збройових темляків, кінської збруї, кінців шнурів (для прапорів, штор тощо). Китиці можуть виготовляти як зі звичайної пряжі, так і з канителі.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e8/Borlas_Doradas.jpg/640px-Borlas_Doradas.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Tassel_making.jpg/320px-Tassel_making.jpg)
У виготовлених промисловим способом китицях можна виділити два елементи: головку і бахрому. Головка складається з кільцеподібної основи, що обмотується чи оплітається на спеціальному верстаті пряжею. Бахрома тчеться на вузьких жакардових верстатах, її утокові нитки протягаються вільно на певну відстань в один бік у вигляді петель, що потім утворюють її звисні кінці.
Роблять китиці і ручним способом: зв'язуванням жмутка ниток посередині, з наступним обмотуванням перехвату у верхній частині і формуванням головки.