Кентшин

Ке́нтшин (пол. Kętrzyn, раніше Rastembork, нім. Rastenburg) — місто в північно-східній Польщі. Адміністративний центр Кентшинського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Свою сучасну назву місто отримало 7 травня 1946, на честь історика і польського діяча — Войцеха Кентшинського.

Кентшин Kętrzyn
Герб Прапор
Основні дані
54°05′ пн. ш. 21°23′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Вармінсько-Мазурське воєводство
Столиця для	Кентшинський повіт, Q9269044? і Gromada Kętrzynd
Засновано	1329
Магдебурзьке право	1357
Площа	10,35 км²
Населення	28466 (2011)[1]
· густота	2705 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	105 ± 1 м
Міста-побратими	Свєтлий, Володимир, Везель, Zlaté Horyd
Телефонний код	(48) 089
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	NKE
GeoNames	769274
OSM	↑2675556 ·R (Кентшинський повіт)
SIMC	0964710
Поштові індекси	11-400
Міська влада
Вебсайт	ketrzyn.pl
Мапа
Кентшин у Вікісховищі

Галерея

• 
  Польська православна церква - (Православ'я в Польщі)
• 
  Греко-католицька церква в Польщі

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	13619	2408	9850	1361
Жінки	14847	2251	9056	3540
Разом	28466	4659	18906	4901

Українці

Поява українців у містечку та його околицях пов'язана з депортацією з рідних земель у рамках акції «Вісла» в 1947 р. У Кентшині наявні українські православна та греко-католицька церкви.

Разом з депортованими православними українцями до Кентшина приїхав отець Олексій Ушаков, який був настоятелем у Кодню. Після Ушакова прийшов отець Юрій Клінгер, відомий православний теолог, який згодом виїхав до Варшави. Після нього був отець Віталій Чижевський, який працював у парафії 58 років. Він разом зі священиком з Гіжицька 50 років працював над відновленням тут духовного життя православних. Православна церква в Кентшині — адаптований в 1949 р. вірними євангелістський костел. У церкві зберігається реліквія — хустка антимінс, привезена з Кодня Ушаковим. Також із Кодня привезений іконостас. Фрески виконані Юрієм Новосільським.

Греко-католицька громада збирається при церкві св. Василя Великого (збудована громадою 2007 р.). Церква належить до Венґожевського деканату Перемишльсько-Варшавської архієпархії УГКЦ. Також у місті діє Василіанський монастир УГКЦ.

На комунальному цвинтарі у Кентшині знаходиться могила вояка УНР Андрія Дмитренка.^[4].

Див. також

• Сувальський коридор
• Августів
• Гіжицько
• Операція «Вісла»

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
4. Кентшин. Прадідівська слава. База даних українських пам'яток. Процитовано 20.08.2019.

Посилання

• Oficjalna strona miasta Kętrzyn
• Strona Kętrzyńskiego Centrum Kultury
• Oficjalna strona klubu tenisa ziemnego UKS Kętrzynianka
• Historia miasta Kętrzyn autorstwa dr. Jerzego Sikorskiego
• Rastembork // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 531. (пол.)