Квідзин
місто та міська ґміна Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
місто та міська ґміна Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кві́дзин (пол. Kwidzyn, каш. Kwidzëno, нім. Marienwerder) — місто в північній Польщі, на річці Ліва. Адміністративний центр Квідзинського повіту Поморського воєводства.
Квідзин Kwidzyn | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Поморське воєводство | ||||
Столиця для | Квідзинський повіт | ||||
Засновано | 1233 | ||||
Магдебурзьке право | 1336 | ||||
Площа | 21,54 км² | ||||
Населення | 38632 (2011)[1] | ||||
· густота | 1762 (2008[2]) осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 42 м | ||||
Міста-побратими | Целле (1993)[3], Бар, Улофстрем, Ґубін | ||||
Телефонний код | (48) 55 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | GKW | ||||
GeoNames | 7532624 | ||||
OSM | ↑1551638 ·R (Квідзинський повіт) | ||||
SIMC | 0932790 | ||||
Поштові індекси | 82-500 до 82-505 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | kwidzyn.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Квідзин у Вікісховищі |
У XI-му столітті в Помезанії існувало укріплене поселення під назвою Кведіс (у літописах згадується також як Кведін, Кідіно, Кедзин (лат. Quedin, Quidino, Quedzyn), яке, ймовірно, було знищено під час боїв у цих районах. У 1233 році поселення було відновлено Тевтонським орденом магістром Германном фон Балком як вихідний пункт з прусської Помезанії. У 1285—1587 роках столиця Помезанської єпархії. У 1466 році місто опинилося у складі Західної Пруссії. з 1772 центр департаменту, з 1818 р., регентство в провінції Західна Пруссія.
З кінця XVIII-го ст. почалася інтенсивна германізація, яка призвела до закриття польської школи в 1836 році. У 1828 році було прокладено тверду дорогу з Квідзина до річкового порту в Корзенево, в 1860 році були відкриті гідротехнічні споруди і прокладено каналізацію. У 1873 році прусським істориком Максом Теппеном у монографії Stadt Marienwerder була описана історія Квідзина. У 1883 р. було прокладено залізничну лінію, яка сполучала Мальборку із Грудзадземом.
У 1900 році була розпочата газифікація міста, а в 1909 році було введено в експлуатацію залізничне сполучення з Прабутами. З 1907 року за ініціативою Союзу поляків заснована приватна польська гімназія.
У 1919 році Тадеуш Одровський очолив Польську народну раду. З 1920 року і до початку Другої світової війни в місті діяли польське консульство та польські культурні та освітні організації. Незважаючи на антипольські настрої, що зростали з 1933 року, у 1937 році була створена польська молодша школа.
30 січня 1945 р. місто окупували загони 2-й ударної армії 2-го Білоруського фронту. Під час окупації червоноармійців Квідзин перетворився на польовий шпиталь, у якому перебували близько 20 тис. поранених. Під час того як залишити місто, радянські війська спалили історичну частину міста разом з ратушею.
Після того, як місто було передано польській адміністрації, цегла із згорілих будинків використовувалася для відбудови Варшави. Починаючи з 1950-х років у місті отримала розвиток харчова, керамічна та будівельна промисловість. На базі колишньої харчевні, створеної в 1934 році, було створено Вармінський плодоовочевий завод «Квідзин», створено Будинок молодіжної культури та обласний краєзнавчий музей. З середини 1960-х років почалася часткова відбудова площі Старого міста. У 1973 році розпочалося будівництво Квідзинського целюлозо-паперового заводу.
Після адміністративної реформи 1998 року Квідзин став містом у складі Поморського воєводства.
У травні 2007 р. у склепах Квідзину були знайдені залишки 3 тіл тевтонських магістрів, яких вдалося іденфікувати: Вернер фон Орсельн, Людольф Кеніга фон Ваттцау та Генрік фон Плаен. 23 вересня 2007 року в Квідзині сталася пожежа в управлінні старост (мерії).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18739 | 4021 | 13318 | 1400 |
Жінки | 19893 | 3743 | 12301 | 3849 |
Разом | 38632 | 7764 | 25619 | 5249 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.