![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Catenaccio.png/640px-Catenaccio.png&w=640&q=50)
Катеначо
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Катена́чо (італ. Catenaccio) — тактична схема у футболі, яка робить акцент на обороні і використанні тактичних помилок суперника. Італійською мовою «catenaccio» означає «засув», «клямка»; згідно з цією схемою на полі створюється добре організована, дисциплінована і ефективна задня лінія оборони, яка «замикає» ворота з метою запобігання голу і утримання рахунку. Тактику катеначо зробив знаменитою аргентинський тренер Еленіо Еррера, який широко використовував її в 1960-х роках у міланському «Інтері», буквально вигризаючи в матчах чемпіонату Італії перемоги з мінімальною перевагою 1:0 (так говорять старі добрі легенди, хоча насправді команда 1960-68 років завжди була у трійці найрезультативніших команд чемпіонату та лише одного разу мала найкращу оборону турніру).[джерело?]
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Catenaccio.png/320px-Catenaccio.png)
Схема залишалася популярною до 1967 року, коли у фіналі Кубка чемпіонів між «Інтером» і шотландським «Селтіком» вона обернулася проти самого «Інтера». «Інтер» вийшов уперед вже на восьмій хвилині завдяки пенальті, забитому Сандро Маццолою, але утримувати рахунок протягом майже всього матчу виявився неспроможним, потрапивши під шалений тиск з боку «Селтіка», знаного своїм атакуючим стилем. «Селтік» переміг у цій грі з рахунком 2:1, завдавши більше 40 ударів по воротах. Ця гра показала серйозні недоліки схеми катеначо; після матчу Еленіо Еррера сказав: «Селтік заслужив на перемогу, і це була перемога спорту».