Каролінзьке Відродження (фр.renaissance carolingienne)— період розвитку освіти, науки та мистецтв у Середньовічній Європі в кінці VIII— на початку IX століття, пов'язаний із правлінням Карла Великого та його спадкоємців.
Карл Великий підкорив собі великі території в Європі. 800 року він був проголошений імператором Священної Римської імперії. Для управлінням великими володіннями Карлу потрібні були освічені люди. Частково їх запрошували з інших країн, але імператор доклав зусиль для вирощування своїх кадрів. Він заснував школу при своєму палаці в Аахені, яку очолив запрошений із АнгліїАлкуїн, підтримував монастирі, як центри освіти, зробив латину офіційною в імперії.
John J. Contreni: Carolingian Learning. Masters and Manuscripts (Variorum collected Studies Series 363). Aldershot 1992.
Jean Hubert u. a. (Hrsg.): Die Kunst der Karolinger. Von Karl dem Großen bis zum Ausgang des 9. Jahrhunderts. Beck, München 1969.
Rosamond McKitterick: The Carolingians and the Written Word. Cambridge 1989.
Rosamond McKitterick: The Uses of Literacy in Early Medieval Europe. Cambridge 1990.
Rosamund Mckitterick: Carolingian Culture. Emulation and Innovation. Cambridge 1994.
Willem Lourdaux, D. Verhelst (Hrsg.): Benedictine Culture 750—1050 (Medievalia Lovaniensia, Series 1, Studia 11). Löwen 1983.
Erna Patzelt: Die karolingische Renaissance. Beiträge zur Geschichte der Kultur des frühen Mittelalters. Österreichischer Schulbuchverlag, Wien 1924, 2. Aufl. Graz 1965.