Loading AI tools
Карел Боублік (чеськ. Karel Boublík; 6 листопада 1869, Колінець — 1 травня 1925, Львів) — львівський архітектор, чех за походженням.
| Карел Боублік | |
|---|---|
| Народження | 6 листопада 1869 Колінець |
| Смерть | 1 травня 1925 (55 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, сецесія |
 Карел Боублік у Вікісховищі | |
Народився в містечку Колінець (чеськ. Kolinec), що на південь від міста Пльзень у нинішній Чехії. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі у Брно. Наприкінці 1880-х переїжджає до Львова. Працює рисувальником (1889–1890), підмайстром (1890–1894) у львівській філії віденської фірми Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, технічним креслярем у бюро Юліана Захаревича.1894 року стається різкий поворот у кар'єрі Боубліка: йому доручено керівництво спорудженням найбільшого об'єкту Галицької крайової виставки — Палацу промисловості (архітектор — Францішек Сковрон). У 1895–1896 роках працює керівником технічного бюро фірми Івана Левинського. 29 листопада 1896 року складає іспити й отримує право на будівництво у Львові. Стає членом Товариства уповноважених будівничих у Львові. Був актором-аматором. Керував товариством «Ческа беседа» у Львові. Помер у цьому місті[2], похований на Личаківському цвинтарі (поле № 19). Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка .
Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та товариство «Ческа беседа» у Львові спільно з дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» встановили пам’ятний знак на місці поховання архітектора Карла Боубліка (поле №19 Личаківського цвинтаря).
- Тріумфальна арка на честь приїзду австрійського імператора до Львова (1894). Скульптурне оздоблення Антона Попеля, Станіслава Левандовського та М. Гарасимовича. Павільйон Львова (спільно з Юліушем Гохберґером), павільйон гігієни, концертну залу із розписами власного проекту.
- Будинки на вулиці Дорошенка, 11, на вулиці Куліша, 1, будинки «Під павою» на нинішній вулиці Котляревського, 22 і 24 (усі споруджені 1898 року). Скульптурне оздоблення всіх будинків виконав, імовірно, Броніслав Солтис[3].
- Комплекс житлових будинків на нинішній вулиці Парковій, 6, 8, 10, 12 (1898–1899), та на сусідній вулиці Рутковича 10, 12, 16 (1898).
- Будинки на площі Галицькій і площі Соборній (1897–1899) у стилі перехідному від необароко до сецесії. Скульптурний декор № 2-2а виконаний імовірно Броніславом Солтисом.[3]
- Будинок на вулиці Личаківській, 16 (1899).
- Перебудова вілли у дворі будинку на вулиці Пекарській, 11 на ательє фотографа Давида Мазура (між 1899 і 1905). Розібрана 1911 року[4].
- Будинки 2 і 4 на нинішній вулиці Кониського (1900).
- На замовлення графа Вішньовського на південній межі парцелі при вулиці Матейка, 4, добудована стайня з возівнею та помешкання фурмана (1901).[5]
- Будинок на вулиці Січових Стрільців, 11 (1901).
- Спільна з Яном Томашем Кудельським участь у спорудженні пасажу Гартенбергів між кам'яницями на вулицях Незалежності, Галицькою і Сотника Мартинця в Івано-Франківську. Проєкт бюро Фельнера і Гельмера від 1903 року, спорудження тривало протягом червня-грудня 1904 під наглядом Антонія Рудольфа Фляйшля.[6]
- Прибуткові будинки для Йони Шпрехера у стилі сецесії на розі вулиць Шевченка та Леонтовича (1909).
- Будинок на вулиці Грабовського, 6 зведений на замовлення скульптора Кароля Унца (1911). Фасад прикрашений необароковими скульптурами атлантів та каріатид авторства Унца.[7]
- Будинок на вулиці Чупринки, 47 (1911).
- Будинок на вулиці Підвальній, 3 (1912).
- Дім товариства «Сокіл» у Ходорові (1912).
- Будинок на вулиці Менцинського, 3 (1913).
- Нереалізований проєкт пасажу «Rohatyn-Avenue» на місці, де нині розташовується головний корпус Львівської комерційної академії (1905)[8].
Дім на вул. Куліша, 1 (1898).
Будинки на пл. Соборній, 1, 2, 2а (1899).
Вулиця Січових стрільців, 11 (1901).
Дім на вулиці Валовій, 31 (1912).
.jpg)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
