У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Канал.
Канал поширення сигналу може бути штучним, природним і комбінованим. У першому і (або) третьому випадку— це сукупність технічних засобів та середовища розповсюдження, що забезпечує передавання повідомлень від відправника до одержувача.
Комутовані— тимчасові, створюються лише тимчасово передачі. Після закінчення передачі і роз'єднаності знищуються.
Некомутовані (оперативні)— створюються на тривалий час з певними постійними характеристиками. Їх ще називають виділеними.
Відносно швидкості передавання сигналу
Середньошвидкісні (від 2400—9600 біт/с) використовують у телефонних (аналогових) каналах зв'язку, на нових станціях 14—56 кбіт/с.
Середньошвидкісні канали використовуються провідні лінії зв'язку(групи паралельних чи скручених дротів вита пара).
Високошвидкісні (понад 56 кбіт/с) називають широкосмуговими. Для передачі використовуються спеціальні кабелі: екрановані і неекрановані, коаксіальні, оптоволоконні, радіоканали.
У автоматизації, телемеханізації та при використанні ЕОМ розрізняють
анізохронний канал (канал для анізохронних сигналів з будь-якою швидкістю модуляції,[1]),
асинхронний канал (канал передавання даних від передавача до приймача без синхронізації);
байт-мультиплексний канал (тип каналу введення-виведення, що забезпечує одночасну роботу кількох низькошвидкісних пристроїв введення-виведення завдяки побайтовому передаванню даних з допомогою спільного інтерфейсу введення-виведення);
блок-мультиплексний канал (тип каналу введення-виведення, що допускає перемінне передавання даних від кількох зовнішніх пристроїв або для кількох процедур обміну з одним пристроєм, причому мультиплексування здійснюється не бітів, а блоків);
виділений канал (некомутований канал, до якого постійно підключені кінцеві пристрої);
вимірювальний канал (сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів зв'язку тощо, призначених для визначення та передавання вимірювальної інформації про одну вимірювану фізичну величину,[2]);
вихідний канал (канал виведення даних з ЕОМ на зовнішній пристрій);
віртуальний канал (у комп'ютерних мережах— засоби, які забезпечують передавання пакетів між двома терміналами зі збереженням їх початкової послідовності);
вхідний канал (канал, яким у систему надходять вхідні повідомлення);
дуплексний канал (канал, що забезпечує передавання даних у двох напрямках одночасно);
збалансований канал (канал передавання даних між двома станціями, кожна з яких здійснює керування каналом і несе відповідальність за організацію свого потоку даних);
ізохронний канал (канал для передавання ізохронного сигналу за встановленою для цього каналу швидкістю модуляції,[4]);
канал з перериванням (канал, який допускає переривання програми, що виконується, і перехід до іншої програми, що має вищий пріоритет);
канал прямого доступу (канал швидкого і безпосереднього підключення зовнішнього пристрою до оперативної пам'яті ЕОМ, без переривання роботи процесора);
магістральний канал (канал, що з'єднує вузли мережі та комунікацій);
мультиплексний канал (канал, який забезпечує одночасний обмін даними між оперативною пам'яттю та кількома зовнішніми пристроями ЕОМ, є байт-мультиплексний та блок-мультиплексний канал);
напівдуплексний канал (канал зв'язку, який забезпечує передавання даних в обох напрямках поперемінно);
незбалансований канал (канал передавання даних між двома і більше станціями, одна з яких керує каналом і організує обмін даними); низькошвидкісний канал (канал, що забезпечує швидкості передавання даних: 50, 100, 200 біт/с);
основний канал (канал передавання даних, який серед інших каналів, що працюють зі спільним інтерфейсом, забезпечує максимальну швидкість передачі інформації);
прямий канал (1. Канал безпосередньої передачі даних «джерело-одержувач». 2. Програмнокерований пристрій обміну інформацією між оперативними запам'ятовувальними пристроями кількох ЕОМ);
селекторний канал (канал введення-виведення інформації, що забезпечує обмін ЕОМ тільки з одним периферійним пристроєм, використовується для зв'язку центрального процесора зі швидкодійними пристроями, наприклад, магнітними дисками);
симетричний канал (у комп'ютерних мережах— канал, що забезпечує одну і ту ж швидкість передавання і приймання даних);
симплексний канал (канал, що допускає передавання даних лише в одному напрямку, який встановлюється заздалегідь);
синхронний канал (канал для передачі ізохронного сигналу, синхронного з тактовим сигналом цього каналу, який формується багатоканальною апаратурою чи кінцевим обладнанням передавання даних,[1]);
стандартний канал (канал, що реалізує стандартний інтерфейс);
телефонний канал (канал телефонного зв'язку для амплітудно модульованого сигналу звукової частоти),
транспортний канал (логічна система, що призначена для передавання даних між двома суміжними ЕОМ);
фізичний канал (засіб двобічного передавання даних).