Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йоганн Йозеф Ґеррес[6] (нім. Johann Joseph von Görres; 25 січня 1776, Кобленц — 29 січня 1848, Мюнхен) — ідеолог німецького націоналізму, філософ, письменник, іроніст, публіцист, журналіст та викладач, який став відомим переважно завдяки своїй чотиритомній «Християнській Містиці» та «Історії міфології азійського світу»(1810)[7].
Йозеф Ґьоррес | |
---|---|
нім. Johann von Görres | |
Ім'я при народженні | нім. Johann Joseph Görres |
Псевдо | Peter Hammer[1] |
Народився | 25 січня 1776[2][3][…] Кобленц, Рейнланд-Пфальц[2] |
Помер | 29 січня 1848[2][3][…] (72 роки) Мюнхен, Королівство Баварія[2] |
Поховання | Старий південний цвинтар |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | письменник, історик, викладач університету, журналіст, політик, історик літератури |
Відомі учні | Йоганн Петер Мюллер |
Знання мов | німецька[4][5] |
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Членство | Баварська академія наук |
Конфесія | католицька церква |
Діти | Marie Görresd і Guido Görresd |
Йозеф Ґеррес народився 25 січня 1776 року в родині небагатого купця, що торгував дровами, в місті Кобленц. У 1786 році вступив до школи Трирського курфюрства. Натхненний ідеями просвітництва в 12-річному віці замість шкільного завдання написав памфлет на Папу, який розірвав його вчитель, будучи вражений єзуїтством учня. Ще у гімназії Ґеррес із захопленням сприймає перші звістки про Французьку революцію, якими захоплювалася уся освічена Європа.
У 1793 році після закінчення гімназії подальше навчання було перерване у зв'язку із передачою Кобленца у руки генерала французької революційної армії Марсо. Ґеррес веде активну діяльність на підтримку нової влади. Він організовував та очолював більшість організацій, секцій, зібрань та урочистих свят. Він оголошував промови на зборах, зосереджуючись на питаннях пропагування ідеалів революції та боротьби з існуючою Священною Римською Імперією та церквою. Також займав посаду секретаря клубу патріотів.
У 1795 році у кельнській газеті «Брутус» надруковано першу статтю Ґерреса проти «контрреволюціонерів». У лютому 1798 року Ґеррес стає на чолі газети «Das rote Blatt» («Червоний листок»). Здебільшого пише зневажливі відгуки про устрій Імперії та аристократизм.[8]
З часом напрямок очолюваної ним газети змінився через зневіру Ґерреса в ідеали революції. Він вступає в конфлікт із французькою дійсністю. Ґеррес розпочинає боротьбу проти несовісности та корупції серед французьких урядовців, що були поставлені замість німецьких. Публікації Ґерреса з розкриттям різних афер стають причинами звільнення комісарів департаментів. Ґеррес наживає серед французьких бюрократів ворогів та зрештою змушений припинити видавати «Червоний листок» під тиском поліції. Однак, того ж року започатковує газету «Rübezahl» та продовжує напади на французьку бюрократію. Ця газета під тиском французів також замовкає.
Після значного тиску від французької місцевої влади у червні 1799 року Ґеррес виготовив та презентував цілий меморіал зі скаргами райнців до уряду Директорії в Парижі. Місцеве населення підхоплює обурення, що стає причиною поодиноких сутичок між окупаційними військами та цивільним населенням. У кінці 1799 року з метою досенення волі свої земляків про припинення воєнного стану відвідав Париж, звідки писав: «Це не мої люди, що провадять тут барвистий гармидер, може, вони й кращі за мене, але я їх не хочу!».
Приїзд Ґерреса припав на перші дні після перевороту 18 брюмера, враження від візиту він виклав у «Результатах мого посольства до Парижу»:
Але також безперечною правдою є те, що революція розминулася із своєю метою. ...На постамені колони, на якім Світова Історія висікає свої аннали, космополіт бачитиме і читатиме слова: «В кінці вісімнадцятого століття піднявся французький нарід до сфери вищого призначення, він створив величне, виконав, що зміг; стягнутий часом і своєю внутрішньою вдачею силоміць вділ, він не досяг мети, за якою сягав».[9]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.