Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йоган Генріх Блазіус (нім. Johann Heinrich Blasius, 7 жовтня 1809, Нюмбрехт — 26 травня 1870, Брауншвейг) — німецький зоолог, біолог, бібліотекар, орнітолог, професор, член Німецької академії наук Леопольдіни[1].
Йоган Генріх Блазіус | |
---|---|
Барельєф Йогана Генріха Блазіуса в ботанічному саду Брауншвейга. | |
Народився | 7 жовтня 1809 Нюмбрехт |
Помер | 26 травня 1870 (60 років) Брауншвейг |
Країна | Рейнський союз, Німецький союз |
Діяльність | біолог, орнітолог, зоолог, викладач університету, бібліотекар, натураліст |
Галузь | зоологія |
Заклад | Брауншвейзький технічний університет |
Членство | Леопольдина |
Брати, сестри | Heinrich Wilhelm Blasiusd |
Діти | Рудольф Блазіус (нім. Rudolf Blasius[de]), Вільгельм Блазіус (нім. Wilhelm Blasius[de]) |
Роботи у Вікіджерелах Йоган Генріх Блазіус у Вікісховищі |
Систематик живої природи | ||
---|---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Blasius».
|
Народився 7 жовтня 1809 року в Нюмбрехті.
З 1836 року був директором музею в Брауншвейгу, а в 1840 створив у місті Ботанічний сад при університеті. У 1840 — 1841 роках разом з кількома іншими німецькими науковцями здійснив подорож по Російській імперії, яку описав у праці «Raise im Europaichen Russland» (1844), де є ряд описів українського побуту.
Помер 26 травня 1870 року в Брауншвейгу.
У книжці «Мандрівка в європейську Росію» (Брауншвайг, 1844), у розділі «Мандрівка через Україну», Блазіус зробив порівняльний аналіз побуту, психології, етнографічних особливостей українського і російського народів[2][3]:
Як і всі українці, вважають росіян своїми гнобителями, утискувачами, ворогами їхньої свободи… Українці мають зовсім інший контакт з життям та природою, як росіяни — нащадки кривичів…
Хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій фруктовий садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями. Наочний доказ, що ці села в більшості належать вільним людям. Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, в яких всі хати села стоять в один ряд по одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти.
У крою та способі шиття свого одягу українці значно більше зближаються до західних слов'ян, ніж великоросів… Великорос кладе багато ваги на те, щоб бути пишно та коштовно одягненим — але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець у кожному разі тримається чисто, а одяг його зате скромний та невибагливий. Обличчя українців гладко поголене і тільки чорні вуса мають право залишитися непорушними…
В Україні звучать кожної неділі і у відпочинкових годинах з кожного вікна, з кожної світлиці смичкові або духові інструменти і жодне публічне свято не відбувається без спільної музики… Цю здібність мають українці для кожного уміння та мистецтва, до яких потрібно дещо самостійності, тільки що вони свої таланти нерадо використовують для загального добра. Майже у всіх духовних прикметах і здібностях українець просто протилежність до московита.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.