![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/1b/%25D0%2593%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BB-%25D0%25BC%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BE%25D1%2580_%25D0%25AF%25D0%25BA%25D1%2596%25D0%25B2_%25D0%25A1%25D0%25BB%25D0%25B0%25D1%2589%25D0%25BE%25D0%25B2_%25D1%2596_%25D0%25B3%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BB-%25D1%2587%25D0%25BE%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2580_%25D0%259C%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BD_%25D0%25A2%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25BD%25D0%25B0%25D0%25B2%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9._%25D0%25A1%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BD%25D0%25B8%252C_%25D1%258F%25D0%25BA%25D1%2596_%25D0%25BF%25D1%2596%25D0%25B4%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%2581%25D0%25B0%25D0%25BB%25D0%25B8_%25D0%2597%25D1%258F%25D1%2582%25D0%25BA%25D1%2596%25D0%25B2%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D0%25B4%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2580_%25D0%25BC%25D1%2596%25D0%25B6_%25D0%2597%25D0%25A1%25D0%259F%25D0%25A0_%25D1%2596_%25D0%25A3%25D0%2593%25D0%2590.jpg/640px-thumbnail.jpg&w=640&q=50)
Зятківський договір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Договір між командуванням Української Галицької армії та керівництвом Добровольчої армії 1919 року або Зятківський договір — угода про перемир'я і військовий союз між Українською Галицькою армією як збройними силами Західної області Української Народної Республіки та військовими формуваннями Білого руху (Добровольчою армією), укладений 6 листопада 1919 року.[1]
Зятківський договір | |
---|---|
Тип | двостороння угода |
Підготовлено | початок листопада 1919 року |
Підписано | 6 листопада 1919 року |
Місце | залізнична станція Зятківці, Гайсинський повіт, Подільська губернія. |
Спочатку був підписаний сторонами 6 листопада 1919 року на залізничній станції Зятківці (Гайсинський повіт, Подільська губернія). Повторне підписання відбулося в Одесі 17 листопада. Від Галицької армії під договором поставив підпис її головнокомандувач генерал-чотар Мирон Омелянович Тарнавський, від Білого руху — командир 4-ї піхотної дивізії Збройних сил Півдня Росії генерал-майор Яків Слащов (6 листопада) і «главноначальствующий» Новоросійської області генерал-лейтенант Микола Шилінг (17 листопада).
Згідно з угодою, УГА в повному складі з тиловими частинами переходила в розпорядження головнокомандувача Збройними силами Півдня Росії генерал-лейтенанта Антона Денікіна і в підпорядкування генерала Шилінга. Уряду ЗУНР пропонувалося «до визначення майбутнього місця знаходження» переміститися в Одесу. Підписання цієї угоди і Декларація дипломатичної місії УНР у Варшаві 2 грудня 1919 року (згідно з якою східний кордон Польщі повинен був проходити по річці Збруч, тобто територія ЗУНР віддавалася Польщі) привели до розколу в політичному керівництві України і фактичному розірванню Акту Злуки між ЗУНР і УНР від 22 січня 1919 року.[1]
В українській історіографії підписання договору вважається однією з ключових подій «листопадової катастрофи» в історії Української Народної Республіки, його оцінки є вкрай суперечливими.[2]