Loading AI tools
щорічна нагорода найкращому футболісту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Золоти́й м'яч (фр. Ballon d'Or) — нагорода найкращому футболістові Європи, з 2007 року — найкращому футболістові світу. Від 1956 року її щороку присуджує французький журнал «France Football». До 1995 року нагороду давали тільки європейцям, після 1995 отримати приз міг будь-який гравець європейського клубу. 2007 року серед 50 кандидатів вперше з'явилися представники з-поза європейських клубів[1][2][3][4].
Золотий м'яч | |
---|---|
Засновник(и) | France Football |
Країна | Франція |
Рік заснування | 1956 |
Перше нагородження | 1956 |
Поточний володар | Ліонель Мессі (8 раз) |
francefootball.fr | |
Золотий м'яч у Вікісховищі |
Рекордсменом за кількістю нагород є аргентинський нападник Ліонель Мессі — 8 разів. Чинним володарем нагороди також є Ліонель Мессі.
Щороку «France Football» оприлюднює попередній список 30 футболістів-кандидатів (до 1995 року списку не було і журналісти могли назвати будь-кого, а в 1995—2006 роках було 50 кандидатів), з-поміж яких і вибирають переможця. До 2007 року право голосу мали представники тільки країн-членів УЄФА. З 2007 року правила змінили і відтепер голосують журналісти не лише з країн-членів УЄФА (по 1 представнику від кожної країни), а й країн, що хоча б раз виступали на чемпіонаті світу.
Голосує лише один представник від країни. Він вибирає 5 футболістів — за перше місце дають 6 очок, за друге — 4, за третє — 3, за четверте — 2 і за п'яте — 1 очко. Потім ці показники додають і переможцем стає гравець у якого найбільша сума очок.
Лауреатами «Золотого м'яча» були, зокрема, українські футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов (обидва — Динамо (Київ)), а також Андрій Шевченко (Мілан).
Влітку 2010 року за спільним рішенням ФІФА і французького щотижневика France Football дві найпрестижніші індивідуальні нагороди у футболі — «Золотий м'яч» і звання гравця року ФІФА — об'єднані в одну.[5] Новий приз вперше вручено 9 січня 2011 року гравцю іспанської «Барселони» — Ліонелю Мессі. Трофей називався Золотий м'яч ФІФА та вручався в період з 2010 по 2015 рік, тобто шість разів. У вересні 2016 року «Франс Футбол» оголосив, що їх партнерство з ФІФА щодо нагороди «Золотий м'яч ФІФА» завершилося, і керівництво журналу вирішило відродити нагороду «Золотий м'яч», вважаючи нагородження 2016 року 61-м нагородженням, тобто враховуючи усі спільні нагородження «Золотий м'яч ФІФА».[6]
Футболіст | Кількість перемог | Роки | |
---|---|---|---|
1. | Ліонель Мессі | 8 | 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021, 2023 |
2. | Кріштіану Роналду | 5 | 2008, 2013, 2014, 2016, 2017 |
3. | Йоган Кройф | 3 | 1971, 1973, 1974 |
Мішель Платіні | 1983, 1984, 1985 | ||
Марко ван Бастен | 1988, 1989, 1992 | ||
6. | Альфредо Ді Стефано | 2 | 1957, 1959 |
Франц Бекенбауер | 1972, 1976 | ||
Кевін Кіган | 1978, 1979 | ||
Карл-Гайнц Румменігге | 1980, 1981 | ||
Роналдо | 1997, 2002 | ||
Країна | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Аргентина | 1 | 8 |
2. | Німеччина | 5 | 7 |
Франція | 5 | 7 | |
Нідерланди | 3 | 7 | |
Португалія | 3 | 7 | |
6. | Італія | 5 | 5 |
Англія | 4 | 5 | |
Бразилія | 4 | 5 | |
9. | СРСР | 3 | 3 |
Іспанія | 2 | 3 | |
11. | Чехія | 1 | 1 |
Чехословаччина | 1 | 1 | |
Шотландія | 1 | 1 | |
Угорщина | 1 | 1 | |
Північна Ірландія | 1 | 1 | |
Данія | 1 | 1 | |
Болгарія | 1 | 1 | |
Ліберія | 1 | 1 | |
Україна | 1 | 1 | |
Хорватія | 1 | 1 |
Клуб | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | «Барселона» | 6 | 13 |
2. | «Реал» | 8 | 12 |
3. | «Ювентус» | 6 | 8 |
«Мілан» | 6 | 8 | |
5. | «Баварія» | 3 | 5 |
6. | «Манчестер Юнайтед» | 4 | 4 |
7. | «Динамо» (Київ) | 2 | 2 |
«Інтернаціонале» | 2 | 2 | |
Парі Сен-Жермен | 2 | 2 | |
«Гамбург» | 1 | 2 | |
11. | «Аякс» | 1 | 1 |
«Бенфіка» | 1 | 1 | |
«Блекпул» | 1 | 1 | |
«Боруссія» (Дортмунд) | 1 | 1 | |
«Боруссія» (Менхенгладбах) | 1 | 1 | |
«Дукла» | 1 | 1 | |
«Динамо» (Москва) | 1 | 1 | |
«Ференцварош» | 1 | 1 | |
«Ліверпуль» | 1 | 1 | |
«Олімпік» (Марсель) | 1 | 1 | |
«Інтер» (Маямі) | 1 | 1 |
В 1999, Франс Футбол вручив Пеле нагороду Найкращого футболіста 20-го століття за результатами голосування, в якому взяли участь усі колишні володарі Золотого м'яча, окрім Стенлі Метьюза, Омара Сіворі, Джорджа Беста (відмовились) та Льва Яшина (помер в 1990 році). Кожен голосуючий вибирав п'ять гравців, котрих вважав найкращими (1 місце = 5 балів, 5 місце = 1 бал); тим не менш, Альфредо Ді Стефано вибрав лише 1 місце, Платіні — двох найкращих гравців, а Джордж Веа поставив двох гравців на п'яте місце.[28]
Гравець | О | 1-ше | 2-ге | 3-тє | 4-те | 5-те |
---|---|---|---|---|---|---|
Пеле (BRA) | 122 | 17 | 5 | 4 | 2 | 1 |
Дієго Марадона (ARG) | 65 | 3 | 6 | 5 | 5 | 1 |
Йоган Кройф (NED) | 62 | 1 | 4 | 7 | 9 | 2 |
Альфредо Ді Стефано (ESP) | 44 | 4 | 3 | 3 | 1 | 1 |
Мішель Платіні (FRA) | 40 | 1 | 5 | 1 | 3 | 6 |
В 2016 році, з нагоди 60-річчя нагороди, Франс Футбол опублікував список гравців, котрі заслужили нагороду, але не могли її отримати через те, що до 1995 року, «Золотий м'яч» вручався лише європейським гравцям. У всіх 12 випадках, найкращими вважалися гравці з Південної Америки; Пеле, Дієго Марадона, Гаррінча, Маріо Кемпес та Ромаріу були визнані альтернативними переможцями. Початкові переможці залишилися без змін.[29]
Рік | Оригінальний | Альтернативний |
---|---|---|
1958 | Раймон Копа (FRA) | Пеле (BRA) |
1959 | Альфредо Ді Стефано (ESP) | Пеле (BRA) |
1960 | Луїс Суарес Мірамонтес (ESP) | Пеле (BRA) |
1961 | Омар Сіворі (ITA) | Пеле (BRA) |
1962 | Йозеф Масопуст (TCH) | Гаррінча (BRA) |
1963 | Лев Яшин (URS) | Пеле (BRA) |
1964 | Деніс Лоу (SCO) | Пеле (BRA) |
1970 | Герд Мюллер (FRG) | Пеле (BRA) |
1978 | Кевін Кіган (ENG) | Маріо Кемпес (ARG) |
1986 | Ігор Бєланов (URS) | Дієго Марадона (ARG) |
1990 | Лотар Маттеус (GER) | Дієго Марадона (ARG) |
1994 | Христо Стоїчков (BUL) | Ромаріу (BRA) |
Футболіст | Кількість перемог | Роки | |
---|---|---|---|
1. | Ліонель Мессі | 8 | 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021, 2023 |
2. | Пеле | 7 | 1958, 1959, 1960, 1961, 1963, 1964, 1965 |
3. | Кріштіану Роналду | 5 | 2008, 2013, 2014, 2016, 2017 |
4. | Йоган Кройф | 3 | 1971, 1973, 1974 |
Мішель Платіні | 1983, 1984, 1985 | ||
Марко ван Бастен | 1988, 1989, 1992 | ||
7. | Альфредо Ді Стефано | 2 | 1957, 1959 |
Франц Бекенбауер | 1972, 1976 | ||
Кевін Кіган | 1978, 1979 | ||
Карл-Гайнц Румменігге | 1980, 1981 | ||
Дієго Марадона | 1986, 1990 | ||
Роналду | 1997, 2002 |
Країна | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Бразилія | 7 | 14 |
2. | Аргентина | 3 | 10 |
3. | Німеччина | 5 | 7 |
Нідерланди | 3 | 7 | |
Португалія | 3 | 7 | |
6. | Франція | 4 | 6 |
7. | Італія | 5 | 5 |
Англія | 4 | 5 | |
9. | СРСР | 3 | 3 |
Іспанія | 2 | 3 | |
11. | Чехія | 1 | 1 |
Чехословаччина | 1 | 1 | |
Шотландія | 1 | 1 | |
Угорщина | 1 | 1 | |
Північна Ірландія | 1 | 1 | |
Данія | 1 | 1 | |
Болгарія | 1 | 1 | |
Ліберія | 1 | 1 | |
Україна | 1 | 1 |
Клуб | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Барселона | 7 | 13 |
2. | Реал Мадрид | 6 | 10 |
3. | Ювентус | 6 | 8 |
Мілан | 6 | 8 | |
5. | Сантус | 1 | 7 |
6. | Баварія | 3 | 5 |
7. | Манчестер Юнайтед | 4 | 4 |
8. | Динамо (Київ) | 2 | 2 |
Інтернаціонале | 2 | 2 | |
Наполі | 1 | 2 | |
Гамбург | 1 | 2 | |
12. | Аякс | 1 | 1 |
Бенфіка | 1 | 1 | |
Блекпул | 1 | 1 | |
Боруссія (Дортмунд) | 1 | 1 | |
Боруссія (Менхенгладбах) | 1 | 1 | |
Дукла (Прага) | 1 | 1 | |
Динамо (Москва) | 1 | 1 | |
Ференцварош | 1 | 1 | |
Ліверпуль | 1 | 1 | |
Олімпік (Марсель) | 1 | 1 | |
Ботафого | 1 | 1 | |
Валенсія | 1 | 1 |
Пояснення
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.