Зліт з ракетним прискорювачем
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зліт з ракетним прискорювачем (або зліт з реактивним прискорювачем[1]; англ. jet-assisted take-off, JATO або rocket-assisted take-off, RATO) — спосіб підняття в повітря літака шляхом створення додаткової тяги за допомогою малих ракет.
Ця система в основному використовується з такою метою:
- зліт при великій масі (зазвичай поєднується з наступними двома причинами);
- занадто коротка злітно-посадкова смуга по відношенню до ваги літака;
- зліт на погано придатній до цього поверхні, такій як лід, сніг, бруд тощо;
- тактичний зліт транспортних літаків з короткої смуги із крутим набором висоти (використовується, зокрема, щоб швидше вийти з зони потенційної загрози ворожої зенітної артилерії);
- компенсація втрати підйомної сили літака через низьку густину повітря у високих спекотних локаціях.
- у крилатих ракет для запуску або прискорення на термінальній фазі польоту[2].
Ракети JATO мають форму великих пляшок і зазвичай кріпляться під крилами або з боків фюзеляжу. Тяга не регулюється, і кожна ракета є одноразовою, працює протягом приблизно 10—15 секунд. Наприклад, кожна з 12 ракет JATO, використовуваних французьким бомбардувальником Mirage IV, важила 65 кг і забезпечувала тягу 454 кгс або загалом 5488 кгс, збільшуючи потужність, доступну при зльоті, на 41 %.