Збройні сили Республіки Південна Осетія

Збройні сили частково визнаної республіки Південна Осетія налічують 1250^[1] осіб в діючій армії і 15 тисяч осіб в резерві.

Збройні сили Південної Осетії
Парад частин збройних сил Південної Осетії в Цхінвалі у травні 2009
На службі	з 1992
Країна	Південна Осетія
Чисельність	1 250 осіб
Війни/битви	Південноосетинська війна (1991—1992) війна в Південній Осетії (2008) Російьсько-українська війна (з 2014)
Командування
Міністр оборони	полковник Валерій Яхновець

Збройні Сили Південної Осетії перед п'ятиденною війною 2008

До початку війни з Грузією регулярна армія налічувала 3000 осіб^[2] на озброєнні армії Південної Осетії було:^{[3][4][5][6][7]}:

• 15 танків Т-55, Т-62, Т-72 в основній масі Т-55, з них у боєздатному стані перебувало всього п'ять зношених Т-55 і один Т-72, які й взяли участь у бойових діях. На 2011 рік всі Т-55 знаходяться на консервації, використовуються 1 Т-72 і 2 трофейних Т-72SIM1.
• 25 самохідних артилерійських установок «Гвоздика» і «Акація», на 2011 — 12 гаубиць «Акація»
• 12 гаубиць «Д-30»
• 6 (за даними Lenta.ru, 23^[7]) РСЗВ "БМ-21 «Град», на 2011 рік — 2 одиниці
• 4 100-міліметрові протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра»
• 30 82-мм і 18 120-мм мінометів
• 22 БМП-2
• 14 БТР-70
• 3 зенітно-ракетних комплекси «Оса»
• 3 ракетно-гарматних комплекси «Тунгуска»
• 6 комплексів «Стріла»
• 10 спарених зенітних установок ЗУ-23-2 (на 2011 — 6 одиниць, встановлених на ГАЗ-66)
• Близько 100 ПЗРК «Игла»^[3] (на 2011 — близько 20)
• 50 ПТРК «Фагот» та «Конкурс» (на 2011)
• 10 СПГ-9 (на 2011).

На озброєнні Військово-повітряних сил республіки знаходилося 4 (за даними Lenta.ru, 3^[7]) гелікоптера Мі-8. Останнім часом вони практично небоєздатні. Після закінчення війни з Грузією та визнання Росією незалежності Південної Осетії відбулося зниження чисельності особового складу та техніки у збройних силах частково визнаної держави.

Організація та озброєння

Військова техніка збройних сил Південної Осетії на параді в Цхінвалі в травні 2009 року

Організація

• генеральний штаб
• два стрілецьких батальйони
• механізований батальйон
• батальйон розвідки
• батальйон МТО
• рота гірського спецназу
• снайперська рота
• рота зв'язку
• інженерна рота
• рота охорони
• рота почесної варти.

Озброєння

• 3 танка (2 Т-72 SIM1, 1 Т-72)
• 22 БМП-2
• 14 БТР-70\БТР-80
• 1 одиниця БРДМ-2
• 12 одиниць САУ «Гвоздика» 2С1
• 12 одиниць 122 мм гаубиць Д-30
• 2 одиниці РСЗВ БМ-21 «Град»
• 18 одиниць 120 мм мінометів 2Б11 (2С12)
• 30 одиниць 82 мм мінометів 2Б14 «Піднос»
• 10 одиниць 73 мм станкових гранатометів СПГ-9
• 50 одиниць ПТРК 9К111 «Фагот» і 9К113 «Конкурс»
• 20 одиниць ПЗРК «Игла»
• 6 одиниць ЗУ-23-2.

Військово-навчальні заклади

З 1 вересня 2010 року у Цхінвалі діє військове училище на базі цхінвальської середньої школи № 7.

Примітки

1. «Надо готовиться к отражению» Новый министр обороны Южной Осетии поделился с «Ъ» своими планами
2. Lenta.ru: Наука и техника: Расстановка сил. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
3. Журнал «Российская Федерация сегодня». Архів оригіналу за 10 червня 2009. Процитовано 10 грудня 2014.
4. Владимир Богданов. (9 августа 2008). Танковый набег. Российская газета. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2010.
5. Карелия N 98 (4 сентября 2008): Военный ВЕСТНИК: Конфликт в Южной Осетии: военные итоги. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2014.
6. CryptoGSM: СМИ о прослушивании GSM: Грузия: Война в Южной Осетии: сколько на самом деле потеряла Россия. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
7. Расстановка сил: сравнение боевого потенциала вооруженных сил Грузии, Южной Осетии и России в зоне конфликта. Архів оригіналу за 9 серпня 2008. Процитовано 10 грудня 2014.

Посилання

• Збройні сили Південної Осетії на Milkavkaz.net [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.]