замок у Чехії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Замок Глубока (чеськ. Zámek Hluboká, нім. Schloss Frauenberg) — замок/палац, розташований в містечку Глибока над Влтавою[2], Чехія. Замок вважається одним з найкрасивіших в цій країні та занесений до переліку Національних Культурних Монументів в Чехії[2].
| Замок Глубока | |
|---|---|
 | |
49°03′05″ пн. ш. 14°26′28″ сх. д. | |
| Статус | музей |
| Статус спадщини | Національна культурна пам'ятка Чехіїd і пам'ятка культури Чехіїd |
| Країна |  Чехія |
| Розташування | Глибока над Влтавою |
| Архітектурний стиль | неоготика |
| Засновник | Вацлав I |
| Засновано | 13 століття |
| Перша згадка | 13 ст. |
| Власник | Чехія |
| Адреса | Bezručovad[1] |
| Сайт | zamek-hluboka.eu |
  Замок Глубока (Чехія) | |
 | |
 Замок Глубока у Вікісховищі | |
У другій половині XIII ст. на цьому місці було зведено готичний замок за наказом короля Пржемисля Отакара II. Потім декілька разів перебудовувався та змінював власників. Вперше замок був перебудований і розширений у період Відродження, наприкінці XVI ст. правителями Градеця. До роду Шварценбергів замов перейшов 1661 року, коли був придбаний графом Яном Адольфом І Шварценбергом.
На початку XVIII ст. замок був перебудований у стилі бароко за наказом Адама Франца фон Шварценберга. Сучасного вигляду замок набув у XIX ст. за графа Яна Адольфа ІІ Шварценберга. Натхненний англійським Віндзорським замком, між 1841–1871 роками замок Глибока був перебудований у романтичне неоготичне (точніше в стилі тюдорської готики) шато, оточене англійським парком площею 1,9 км².
Рід Шварценбергів жив у замку до кінця 1939 року, коли його останній власник Адольф Шверценберг був вимушений емігрувати з родиною, рятуючись від нацистів. У 1940 році замок був відібраний у нього Гестапо, а після завершення Другої світової війни конфіскований урядом Чехословаччини за актом «Lex Schwarzenberg» 1947 року[3]. Цей акт був виданий спеціально для неповернення власності роду Шварценбергів, оскільки вони як противники нацизму не підпадали під декрети Бенеша.
Карел Шварценберг, нащадок родини, не отримав цей замок назад у власність при поверненні Чехією націоналізованої власності 1989 року. Зараз у замку розташований музей, відкритий для публіки.
Стіни та стеля покриті шляхетними сортами деревини та рясно вкриті мисливськими артефактами — зброєю, головами вбитих тварин тощо. Найцінніші предмети меблів розміщені в залі для сніданків. Спальню і гардеробну Елеонори, а також так званий гамільтонський кабінет і читальний зал прикрашають картини європейських майстрів з 16 по 18 століття, люстри, вітражі і фаянс з Делфта. Портрети на стінах зображують важливих членів роду Шварценбергів. Найбільшою залою є бібліотека з кесонною стелею, яка була привезена зі Штаммбурга у Шварценберзі. Зібрання збройної кімнати має високий рівень. У новоготичній каплиці знаходиться вівтар з великою пізньоготичною аркою.
У колишніх стайнях та оранжереї замку з 1956 року розташована південнобогемська галерея Алеша (чеськ. Alšova Jihočeská galérie), в якій виставлені картини голландських та фламандських художників 17-18 сторіччя, а також статуї.
Замок був використаний у сцені фільму «Шанхайські лицарі» для зображення, відповідно, Віндзорського замку.
.svg){kind=small}