Залізна маска
Ув'язнений XVII століття, серед найвідоміших у французькій історії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Залізна маска?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Залізна маска (фр. Le Masque de Fer), також Людина у залізній масці (фр. L'Homme au Masque de Fer; 1640-і — 19 листопада 1703) — таємничий в'язень з номером 64489001 епохи короля Людовика XIV, заарештований в 1669 або 1670 році і утримувався у деяких французьких в'язницях, у тому числі у Бастилії (з 1698 роки) і Піньєроль (нині Пінероло, Італія). Упродовж 34 років його охоронцем була одна і та ж людина, Бенінь Доверн де Сен-Мар[en]. В'язень помер 19 листопада 1703 року і був похований під ім'ям «Marchioly». Його обличчя ніхто не бачив, оскільки він носив маску з чорного оксамиту. Особа в'язня до цього часу залишається загадкою: історики висували різноманітні теорії, які були відтворені у книжках і фільмах.
Залізна маска | |
---|---|
невідомо | |
Народився | 1640-ві |
Помер | 19 листопада 1703(1703-11-19)[1][2] Париж, Королівство Франція |
Країна | Королівство Франція |
Діяльність | в'язень |
Відомий письменник і філософ Вольтер у своєму другому виданні «Питань до Енциклопедії» (1771 рік) висунув версію, що в'язень мав не оксамитову, а залізну маску, і що під цією маскою ховався позашлюбний старший брат Луї XIV. Поодинокі історичні відомості про людину у масці можна отримати із листування Сен-Мара зі своїм керівництвом у Парижі. За іншими версіями, в'язнем був такий собі Есташ Дожу (фр. Eustache Dauger), учасник кількох політичних скандалів кінця XVII століття, проте і ця теорія не є переконливою.
Національні архіви Франції змогли в 2015 році оцифрувати і опублікувати в Інтернеті оригінальні документи, пов'язані зі справами Сен-Мара. Один із таких документів (64 сторінки) було складено у 1708 році у Бастилії, а інший (68 сторінок) у цитаделі на острові Сент-Маргерит у 1691 році. Вони вважалися втраченими понад 100 років, доки їх не виявили у 2015 році разом зі 100 мільйонами документів Центрального нотаріального відділення[3][4] Було встановлено, що близько 800 документів, які належали Сен-Мару, були проаналізовані після його смерті і підтвердили його жадібність і захланність. Він витрачав на себе і свої забаганки всі кошти, що виділялися Луї XIV на утримання в'язня. Там же міститься опис камери, у якій перебував в‘язень у масці: зі всіх зручностей був лише матрац, на якому той міг спати. При науковій підтримці Національної бібліотеки Франції і її колекцій старовинних тканин вдалося в 2015 році створити першу віртуальну реконструкцію тюремної камери Залізної Маски[5].
Образ «Людини у залізній масці» мав величезний вплив на художню літературу. Він згадується у романі «Віконт де Бражелон» Олександра Дюма: в'язнем є брат-близнюк Людовика XIV[6]. Дюма також представив у шостому томі «Славних злочинів» у розділі «Людина у залізній масці» список всіх можливих теорій з приводу того, ким був загадковий в'язень[7].