Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жоан Мараґаль Ґоріна (ісп. Joan Maragall i Gorina; 10 жовтня 1860, Барселона — 20 грудня 1911) — іспанський поет, головний представник літературного модернізму в Каталонії.
Жоан Мараґаль Ґоріна | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 10 жовтня 1860[1] Барселона, Іспанія | |||
Помер | 20 грудня 1911[2][1][…] (51 рік) або 1910[3][4][…] Барселона, Іспанія | |||
Поховання | Cementiri de Sant Gervasid | |||
Країна | Іспанія[3] | |||
Діяльність | поет, перекладач, письменник, журналіст | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | Philological Section of the Institute for Catalan Studiesd[5] | |||
У шлюбі з | Clara Noble i Malvidod | |||
Діти | Jordi Maragall i Nobled, Ernest Maragall i Nobled, Joan-Anton Maragall i Nobled, Helena Maragall Nobled, Maria Maragall i Nobled, Eulàlia Maragall i Nobled, Josep Maragall i Nobled, Clara Maragall i Nobled, Anna Maragall i Nobled, Guillem Maragall i Nobled, Raimon Maragall i Nobled, Elvira Maragall i Nobled і Gabriel Maragall i Nobled | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Жоан Мараґаль Ґоріна у Вікісховищі | ||||
Як наймолодша дитина і єдиний син власника текстильної фабрики, Жоан Мараґалл мав би згодом перебрати на себе бізнес. Однак, починаючи з 1884 року, він вивчав право і присвятив себе поетичним і письменницьким нахилам. Хоча він допоміг врятувати бізнес батька після невдалої інвестиції у 1886 році, згодом він відійшов від ділових справ, щоб продовжити свою роботу як письменник і публіцист.
Ще за життя Мараґалл був визнаним поетом і журналістом, а його думки мали велику вагу в інтелектуальних колах та за їх межами. Він був одним із ключових рушіїв бажаної модернізації каталонської культури, відомої як модернізм, що проявилося в його внесках у різні видання, пов'язані з цим культурним рухом, такі як «L'Avenç», «Catalonia», а також у статтях для «Diario de Barcelona» і «La Veu de Catalunya». Він ототожнював себе з традиційною і католицькою каталонською буржуазією, але відхилив пропозиції Анріка Прат де ла Ріба і Франческа Камбо зайнятися політикою і балотуватися представником.
Попри свою загалом консервативну та аполітичну позицію, під час заворушень Сетмана Трагіка в 1909 році він закликав буржуазію взяти на себе більшу соціальну відповідальність, критикував застійні та відірвані від народу практики Церкви та відкрито підтримав анархістського педагога Франсеска Феррера-і-Гардіа, якого було засуджено до смертної кари. На національному рівні він виступав за іберійську федерацію, в якій Іспанія, Каталонія і Португалія були б рівноправними партнерами.
У 1891 році Мараґаль одружився з Кларою Ноубл, і у подружжя народилося 13 дітей, серед яких скульптор Ернест Мараґаль. Жоан Марагалль помер у віці 51 року через хворобу, діагностовану як «бруцельоз». Його смерть викликала велике потрясіння, і тисячі людей відвідали його похорон у Барселоні. Він похований в Барселоні.
Поезія Мараґаля ґрунтувалася на темах, почерпнутих з людського життя та природи. Під сильним впливом німецькомовних авторів, таких як Ніцше, Новаліс і Гете, яких він перекладав каталонською, його поезія пройшла через періоди декадентства і віталізму. Він найбільш відомий своєю «теорією живого слова» (ісп. teoria de la paraula viva), яка відстоювала ніцшеанський віталізм і спонтанне або навіть недосконале письмо на противагу більш холодній і надмірно продуманій поезії.
Окрім поезії, Мараґаль публікував публіцистику в авангардних журналах того часу, зокрема «L'Avenç», «Catalònia» та «Luz», де став провідним прихильником каталонського модернізму.
Іспанською:
Англійською:
Німецькою
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.