Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жердинна міна — зброя, що складається з бомби, розміщеної в кінці довгої жердини і прикріпленої до катера. Цією зброєю катер мав вдарити корабель противника. Жердинні міни часто мали зазублений спис на кінці, аби надійно з'єднатися з дерев'яним корпусом ворожого корабля.
Роберт Фултон писав про підводні морські міни в 1810 році[1] і в тому ж році були проведені експерименти з використанням жердинних мін[2]. Човни, що перевозили жердинні міни, використовувались під час війни 1812 року[3].
Приватний інженер Е. Зінгер (племінник Ісаака Зінгера), який працював над секретними проєктами для Конфедерації, розробив жердинну міну під час Громадянської війни в США. Його міна підривалася за допомогою спускового механізму, зробленого за зразком рушничного замка (ударно-кременевого). Підпружинений курок[4] приводився в дію тросом, протягнутим з атакуючого судна. При атаці міна на жердині вганялася в борт ворожого судна, закріпляючись у ньому своїми зазублинами, після чого атакуюче судно давало задній хід. Трос натягався і приводив у дію спусковий механізм.
В середині вересня 1862 року жердинна міна була створена і випробувана і в Російській імперії. В ході випробувань на Балтійському флоті канонерський човен «Дослід», озброєний «мінним тараном» (як тоді називали жердинну міну), наблизився до шхуни «Метеор», що стояла на якорі, і підірвав її[5][6].
«Мінний таран» являв собою пороховий заряд масою до півтора пуда (до 24 кг), прикріплений до кінця 15-метрової жердини (шпірона), який служив продовженням форштевня броненосного човна «Новик».
Випробування проводилися за ініціативи і під керівництвом адмірала Г. І. Бутакова[7]. Тоді ж він доповідав у Морське відомство:
«Всіма цими дослідами Комісія під моїм головуванням прийшла до переконання, що ідея міноносних суден заготовляє нам можливість мати найсильнішу зброю з усіх досі придуманих, а заряд в 1 пуд зробить страшне руйнування в ворожому судні при абсолютній безпеці від цього для мінного судна» (ЦДА ВМФ, ф. 807, оп. 1, д. 58, л. 265).
Мабуть, найвідомішим використанням жердинної міни під час Громадянської війни в США була атака підводного човна Конфедерації H. L. Hunley, якому 17 лютого 1864 року вдалося затопити гвинтовий шлюп Союзу USS Housatonic, хоча й сам Ханлі був втрачений. Жердинні міни використовували також міноносці типу «Давід», які частково занурювалися. У квітні 1864 р. Конфедеративний міноносець CSS Squib застосував жердинну міну проти USS Minnesota[8][9].
Жердинні міни активно застосовувалися російськими моряками в ході Російсько-Турецької війни 1877—1878. Катерами мінного транспорту «Великий князь Костянтин» за допомогою жердинних мін був пошкоджений броненосець «Ассари-Шевкет».
Жердинні міни були використані також румунськими силами під час війни за незалежність країни. 26 травня 1877 року, корабель Rândunica затопив османський монітор «Seyfi» на Дунаї.[10]
Французький адмірал А. Курбе успішно застосував озброєння жердинними мінами у битві при Фучжоу 23 серпня 1884 року, де більша частина китайського флоту Фуцзянь була знищена або затонула.
Жердинні міни були витіснені саморухомими торпедами. Вони встановлювалися і на кораблі, спочатку побудовані для застосування жердинних мін, такі, як міноносці типу «Дефендер».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.