Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жванецький замок — споруджено у XV столітті, неодноразово перебудовано у XVI–XVII століттях. Значно зруйнований протягом XX століття. Розташований на березі річки Жванчик між Кам'янцем-Подільським і Хотином у селі Жванець, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Жванецький замок | ||||
---|---|---|---|---|
Наполеон Орда. Жванецький замок | ||||
48°33′06″ пн. ш. 26°29′05″ сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Жванець, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область | |||
Засновник | Валентій Александер Калиновський | |||
Засновано | 15 століття | |||
Перша згадка | XV століття | |||
Стан | руїни | |||
Жванецький замок у Вікісховищі |
Перші оборонні споруди на місці замку закладені в XV ст. Протягом XVI століття укріплення були перебудовані в п'ятикутний в плані замок. На початку XVII століття вони модернізуються з добудовою кам'яно-земляних валів вздовж стін з боку двору за сприяння генерального старости Поділля Валентія Александра Каліновського.[1] Під валом влаштовуються кам'яні казематні приміщення.
Н початку кам'яних споруд було мало, можливо мурованою була північна вежа. Археологічні розкопки показали, що ця вежа споруджена на місці більш давньої, яка була у вигляді відкритого з боку фортеці бастіону.
Замок в 16 столітті набув п'ятикутного виду, а на початку 17 століття був розбудований Валентином-Олександром Калиновським під оновлені військові вимоги — башти були перебудовані у бастеї, щоб мати змогу протистояти артилерії. Хоча замок пізніше декілька разів перебудовувався і укріплювався, за Валентина Калиновсього він отримав більш-менш остаточний вигляд, замок мав п'ять веж, шостою була вежа над воротами.
Замок зазнав у 17 столітті значних руйнувань, коли фортецю Ян ІІІ Собеський в 1673 та 1684 році відбивав від турків, він також руйнував ці укріплення. У 1768 році турки та татари востаннє захоплювали Жванець, в 1769 році фортеця стала укріпленням Барської конфедерації. Все це привело до занепаду твердині. Власники замку часто змінюються, в 1844 році російський уряд викупив замок з надією спорудити тут велику військову фортецю. План утворення фортеці був забутий і замок залишився пусткою, його поступово розбирали на будівельний матеріал[2].
Найкраще збережена північна п'ятигранна вежа. Її чотири сторони, довжиною кожна 9 м, стоять на крутому схилі, п'ята, довжиною 7,5 м, виходить на майданчик двору. Товщина стін у першому ярусі 2 м. Кожен ярус мав самостійні входи. Бійниці двох нижніх ярусів з прямокутними світловими отворами.
На території замку знаходиться ДОТ так званої «Лінії Сталіна» системи вузлових оборонних споруд на кордоні СРСР (до 1939 року). Ця кулеметна точка прострілювала долину Дністра, Жванчика і Збруча на багато кілометрів і була гарним місцем огляду та переваги над противником з давніх часів[2].
Поблизу замку знаходиться село Окопи у якому є цікава фортифікаційна споруда фортеця Святої Трійці, або давня польська назва «Окоп Гори Святої Трійці», польською Okop Góry Świętej Trójcy.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.