Жаганський палац
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жаганський палац (пол. Pałac Lobkowitzów w Żaganiu), або Зага́нський за́мок (нім. Schloss Sagan) — бароковий палац, розташований у місті Жагань Любуського воєводства у Польщі.
| Жаганський палац | |
|---|---|
| |
| 51°36′45″ пн. ш. 15°19′27″ сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Жагань |
| Тип | палац |
| Стиль | бароко |
  Жаганський палац Жаганський палац (Польща) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Палац було побудовано фактично на місці середньовічного замку П'ястів XIII—XIV століть. Історія цієї пам’ятки пов’язана з Глогівсько-Жаганським князівством. У 1627 році Священний римський імператор Фердинанд II продав Жаганське герцогство чеському князю, полководцю і політику Альбрехту Валленштейну. З його ініціативи тут розпочалося будівництво оборонно-репрезентативної резиденції, спроектованої Вінченціо Боккаччо. Він спроєктував велику чотирикрилу будівлю з трьома циліндричними бастеями по кутах, оточену ровом. У плані вона нагадувала готичний замок, а архітектурною формою представляла ренесансний тип оборонної резиденції з XVI століття. Навесні 1630 року розпочалося будівництво палацу. Щоб створити правильну перспективу для палацу, Валленштейн наказав знести 70 будинків. У серпні 1630 року будівельні роботи були припинені, оскільки підрозділи саксонських та бранденбурзьких військ прибули до Жаганя. Продовження будівництва розпочалося у червні наступного року. Друга, значно довша перерва наступила через п’ять місяців та тривала понад 40 років. Причиною стала смерть князя. Його вбили у 1634 році у місті Хеб. У 1646 році князівство стало власністю князя Вацлава Єусебіуша фон Лобковіца. Саме він у 1670 році продовжив будівництво палацу. Цього разу проєктантом став Антоніо делла Порта, який трохи змінив проєкт Боккаччіо, так щоб той нагадував родову садибу Лобковіців у Роудниці. Проєкт Антонії делла Порті передбачав чотирикрилу будівлю з низьким паравановим крилом, яке замикало подвір'я з південної сторони. У 1674 році було завершено будівництво північного крила, на межі 1678 та 1679 років — західного крила, а у 1693 році — східного крила. Лобковіц у 1786 році продав Жаганське князівство князю Курляндії — Петеру фон Бірону. Той, довірив роботи з перебудови палацу своєму зятеві — Крістофу Йоганну Фрідріху графу фон Медем, який деяким кімнатам надав класицистичного вигляду, що частково зберігся до нашого часу. Розквіт місцевої резиденції настав у той час, коли нею володіла найменша дочка Бірона — Доротея, княгиня де Діно.
Наприкінці 40-их років XIX століття було розібрано південне, параванове крило палацу, а перед подвір'ям облаштовано два під'їзди, між якими розташовано нову оранжерею, споруджену у 1847 році. Тоді ж новий декор отримали інтер’єри палацу.
У 1972—1983 роках були проведені консерваційні роботи, після чого у палаці Лобковіців було розміщено Жаганський палац культури[1].
Архітектура
Бароковий палац у Жагані складається з трьох ярусів. В'їзд до палацу з північної та західної сторони здійснюється через два муровані мости, які перекинуто над сухим ровом. Входи до палацу розміщено у кам’яних порталах. Віконні отвори увінчані маскаронами, які називають диявольськими гримасами. Загалом їх є 197, а кожен з них різниться один від одного. Взірцем для створення маскаронів були ескізи Леонардо да Вінчі. Нижній ярус на рівні підвалів та сутеренів — це рустований цоколь, в якому розміщуються віконні отвори з обрамленнями. Обрамлення вікон виконані з важких кам'яних блоків. Замок має карниз білого кольору, стіни першого поверху — жовтого, а архітектурні деталі та рустикація віконних обрамлень виконані сірим кольором. З півдня, тобто зі сторони подвір’я, ростуть чотири платани, які посаджено на пам’ять про дочок Петера фон Бірона. У композиції фасадів подвір'я було застосовано аркадні сліпі вікна у поєднанні з вертикальними плоскими смугами. Тераса, оточена балюстрадою, знаходиться на даху оранжереї, що в свою чергу знаходиться між двома під'їздами. Оранжерея прикрашена десятьма високими вікнами, які мали пропускати світло для рослин, що раніше росли всередині неї.
Інтер'єри
Кімнати в палаці з'єднані між собою проходами на одній осі, так званими анфіладами. Поруч з переїздами є сходи з монументальними внутрішніми освітлювачами. Сходи підтримуються чотирма стовпами та містять майданчики для перепочинку. До приміщень прилягають коридори, які тягнуться зі сторони подвір’я та мають хрестові склепіння. Підлоги в палаці виготовлено з різних матеріалів.
Деякі з залів на другому поверсі зберегли стуккові декорації у стилі класицизму, що походять з 90-их років XVIII століття. До них, серед іншого, належить найбільша з кімнат — кришталева зала. У 1965—1983 роках палац було відреставровано з метою пристосування його до виконання функцій палацу культури. Деякі кімнати було відреставровано із втратою їх історичного вигляду.
Світлини
Примітки
Література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
