Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Естонська крона (ест. kroon) (код ISO 4217 — «EEK») — у минулому національна валюта Естонії. 1 естонська крона дорівнювала 100 сентам (sent). З 1 січня 2011 року валютою Естонії є євро.
| Естонська крона Eesti kroon | |
|---|---|
 | |
| Держава(и) | Естонія |
| Банкноти | 2, 5, 10, 25, 50, 100, 500 |
| Монети | 10 сентів, 20 сентів, 50 сентів 1 крона, 5 крон (зустрічаються рідко) |
| Літерний код | EEK |
| Центральний банк | Банк Естонії |
| Вебсайт | EESTI PANK |
| Валютні курси | |
| 1 EUR = | 15,6466 EEK (01.01.2011) |
| 1 USD = | 11,7098 EEK (01.01.2011) |
| 1 UAH = | 1,4702 EEK (01.01.2011) |
 Естонська крона у Вікісховищі | |
Навесні 1919 року національною валютою стала Естонії стала марка, яка ділилася на 100 пенні. У першій половині 1920-х років курс естонської марки помітно впав. На деякий час вдалося призупинити інфляцію, забезпечивши стабільний курс 1 долар США дорівнював 375 маркам, але було ясно, що довго йому не протриматися. Назріла необхідність в грошовій реформі. 20 червня 1924 року Державні збори прийняли закон, який переводив естонську валюту на золоту основу. Грошовою одиницею була затверджена крона, золотий вміст якої встановлювалося в 0,403226 грамів дорогоцінного металу. На біржі крона котирувалася за ціною золота на світовому ринку. Внутрішнього ходіння золота крона не мала, її використовували для міжнародних торгових угод.[1][2][3]
У той же час було ясно, що без великої зовнішньої позики золота крона не протримається. У вересні 1924 року за рекомендацією Великої Британії Естонія звернулася до Ліги Націй з проханням отримати авторитетну консультацію в галузі грошового обігу та фінансів. У жовтні 1926 року в Женеві була складена схема-рекомендація щодо впорядкування естонських фінансів, яка передбачала п'ять необхідних кроків. Першим значився новий закон про фінанси, який перевів би державну валюту на міцну основу. По-друге, рекомендувалося провести реформу статуту емісійного банку, що робить Банк Естонії незалежним від держави і відокремлює його від міністерства фінансів. По-третє, рекомендувалося надати Банку Естонії виключне право емісії грошових знаків з передачею йому для цієї мети необхідного золотого покриття та інших засобів. По-четверте, щоб звільнити банк від «заморожених» сум, передбачалося створити іпотечну установу, в компетенцію якої переходили б всі операції з довгостроковими позиками. Нарешті, щоб забезпечити нову валюту і зміцнити позиції Банку Естонії, потрібно було отримати позику за кордоном.
Відповідно до цієї програми у 1927 році були розроблений і затверджений 3 травня новий статут Банку Естонії, закон про фінанси і закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. На проведення заходів було взято зовнішню позику в 384.800 доларів США і 676.000 фунтів стерлінгів. Закони, що регулюють грошову реформу, вступили в силу з 1 січня 1928 року, Банк Естонії став емісійною установою в чистому вигляді з винятковим правом випуску банкнот. Мінімальний номінал банкнот встановлювався в 5 крон. Емісія казначейських білетів і інших паперових грошей, які не були банківськими білетами, заборонялася. Максимальна номінальна вартість розмінної монети обмежувалася 2 кронами.
Тим самим грошовою одиницею Естонської Республіки у 1928 році ставала крона, яка, складалася з 100 сентів і містила 0,403226 грамів чистого золота. Золотий стандарт 1924 року зберігся, але тепер він був забезпечений зовнішньою позикою. Законним платіжним засобом в країні оголошувалися банкноти Банку Естонії. Державному казначейству було залишено право карбувати і пускати в обіг металеву розмінну монету. Визначати вагу монет, діаметр і склад металу надавалося уряду за пропозицією міністра фінансів.
Третьою важливою складовою частиною грошової реформи став закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. Казначейські білети в 500 і 1000 марок передавалися в розпорядження Банку Естонії та прирівнювалися до відповідних банкнот. 100-маркові казначейські білети і 25-маркові розмінні грошові знаки, а так само і монети в марках тимчасово залишалися в обігу як розмінні платіжні засоби до появи нової розмінної монети. 100-маркові банкноти, а також казначейські білети в 5, 3 і 1 марку і 50, 20, 10 і 5 пенні повинні були бути вилучені з обігу протягом двох років, відповідно Банком Естонії і Державним казначейством. Обмін марок на крони відбувався за курсом 100:1.
Для забезпечення більшої стабільності крону прив'язали до фунта стерлінгів. Під час світової економічної кризи 1933 року крона була девальвована на 35 %. Крону прив'язали до шведської крони за курсом 1:1.[4]
Появі нової валюти передували палкі суперечки: на думку багатьох назва «крона» не підходила, тому що асоціювалася з валютою інших скандинавський країн. З цих же причин забракували назви «марка» і «франк». Обговорювалися й такі назви, як «талер», «злотий», «гріш», «пенні». Спеціально для вирішення цього питання була скликана комісія з міністрів, які вирішили назвати нову валюту «еста». Прикладом послужили такі країни, як: Бельгія зі своєю грошовою одиницею бельгою, Латвія і Литва з латом і литом. Були й противіники цієї назви, які вказували на те, що «ест/еста» німецькою, російською та шведською мовами позначала естонця, що виглядало кумедно. Однак, лише невдоволення міжнародних партнерів і Ліги Націй привело до того, що було вирішено повернутися до назви «крона».[5]
Після анексії Естонії СРСР у 1940 році, в Естонії паралельно з кроною в обігу були радянські карбованці. Естонські крони поступово замінювалися на карбованці за курсом 1 карбованець = 0.8 крон. 25 березня 1941 року радянська влада оголосила національні валюти прибалтійських республік недійсними.[6][7]
Першими були відруковані банкноти в 10 крон. Друкування банківських білетів розпочалося 25 травня 1928 року і тривало до 7 квітня 1930 року. Напочатку квітня 1928 року правління Банку Естонії ухвалило рішення про випуск банкнот в 50 крон. Вони друкувалися в Державній друкарні з 7 квітня по 6 листопада 1929 року.
9 квітня 1930 року Державна друкарня почала друкувати банкноти в 5 крон. Зростання потреби в грошах зажадало додаткового замовлення, яке було підписане банком і друкарнею в червні 1931 року.
15 липня 1930 року Банк Естонії уклав з Державною друкарнею договір на випуск банкнот в 20 крон. (Додаткові замовлення пішли 25 жовтня 1933 року і 5 лютого 1934 року). Банкноти в 20 крон друкувалися з 11 квітня 1932 року по 16 квітня 1934 року
Останньою прийшла черга найбільших банкнот в 100 крон. Договір був підписаний 25 жовтня 1933 року, але на той час не було навіть ескізу, тому друкувати великі купюри почали лише 5 травня 1936 року а закінчили 30 грудня 1937 року.
У зв'язку зі все більшою потребою в готівці, Рада Національного банку ухвалила рішення про додрукування нового тиражу 10-кронових банкнот, що відрізняються від попереднього випуску серією «А». Договір з друкарнею був укладений 10 серпня 1936 року, 10-кронові купюри серії «А» були датовані 1937 роком і пущені в обіг 10 вересня того ж року.
У держскарбниці виявилося багато невикористаних аркушів з купюрами номіналом 100 марок, які стали використовувати як номінал в 1 крону. Було ухвалено рішення надрукувати на них «ÜKS KROON» («одна крона»), і вже на початку січня ці купюри були введені в обіг.
| Випуск 1928 року | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата випуску | |||||
| Лицьова сторона | Зворотній бік | Лицьова сторона | Зворотній бік | Водяний знак | ||||||
 |
 |
1 крона (100 марок) |
168 x 89 | коричневий | використовувалася банкнота 100 марок 1923 року з наддруківкою по обидва боки номіналу: «ÜKS KROON» | відсутні дані | 1928 | |||
 |
 |
5 крон | 128×71 | світло-червоний | в лівій половині: рибалка з веслом; в правій половині: номінал цифрами і прописом |
номінал цифрами і прописом та великий герб Естонії |
хвилі, цифра «5» |
1928 | ||
 |
 |
10 крон | 128×80 | світло-синій | в лівій половині: жниця в народному одязі з серпом і снопом колосків; в правій половині: номінал цифрами і прописом |
цифра «10», лінії у вигляді букви «L» |
1928 1937 | |||
 |
 |
20 крон | 140×87 | світло-зелений | в лівій половині: пастух, сурмить в горн, на тлі корів і овець; в правій половині: номінал цифрами і прописом |
цифра «20», звивисті лінії. |
1932 | |||
 |
 |
50 крон | 158x100 | світло-коричневий | в лівій половині: високий берег моря біля села Раннамийза; в правій половині: номінал цифрами і прописом |
напис «Eesti Pank», буква «L» |
1929 | |||
 |
 |
100 крон | 180x102 | сіро-синій | в лівій половині: коваль у ковадла на тлі заводських будівель; в правій половині: номінал цифрами і прописом |
цифра «100», гілка дуба. |
1935 | |||
У 1928 р проведена грошова реформа, і марка замінена на крону, курс якої був приведений до англійського фунта стерлінгів. 100 марок = 1 кроні, 1 крона = 100 Сент. В обіг надійшли монети гідністю 1, 2, 5, 10, 20, 25 і 50 сентів, 1 і 2 крони. Монети номіналом 1,2 і 5 сентів карбувалися з бронзи (Cu 95,5 %, Sn 3 %, Zn 1,5 %), 10, 20, 25, 50 сентів з нікелевої бронзи (Cu 70 %, Zn 20 %, Ni 10 %) і 1 крона 1934 р з бронзи (Cu 92 %, Al 6 %, Ni 2 %), крони 1930 32 і 33 р.р. зі срібла 500 проби (Ag 50 %, Cu 35 %, Zn 10 %, Ni 5 %). Дизайнерами монет були Гюнтер Рейдорф і Георг Вестенберг. Монети з бронзи, нікелевої бронзи і 2 крони 1932 року з гладким гуртом, зі срібла — рубчатий. Всі монети мають медальне взаєморозташування аверсу до реверсу.[8]
| Зображення | Номінал | Рік | Матеріал | Діаметр, мм | Маса, г | Гурт | Тираж | Введення в обіг | Виведення з обігу |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 сент | 1929 | Cu/Sn/Zn 95,5/3/1,5 |
16,00 | 1,90 | гладкий | 23 548 300 | 11 жовтня 1929 |
25 березня 1941 | |
| 1939 | Cu/Zn 95/5 |
5 000 000 | 25 липня 1940 | ||||||
| 2 сента | 1934 | Cu/Sn/Zn 95,5/3/1,5 |
19,50 | 3,40 | 9 086 050* | 3 січня 1934 | |||
| 5 сентів | 1931 | 23,25 | 5,00 | 5 500 000* | 1 квітня 1931 | ||||
| 10 сентів | 1931 | Cu/Zn/Ni 70/20/10 |
17,75 | 2,50 | 5 721 000* | 1 квітня 1932 | |||
| 20 сентів | 1935 | 21,25 | 4,00 | 5 000 000* | 15 жовтня 1935 | ||||
| 25 сентів | 1928 | 27,50 | 8,50 | рубчастий | 2 025 000 | 1 вересня 1928 |
15 жовтня 1936 | ||
| 50 сентів | 1936 | 7,50 | гладкий | 2 500 000* | 10 грудня 1936 |
25 березня 1941 | |||
| 1 крона | 1933 | Ag/Cu/Zn/Ni 50/35/10/5 |
25,25 | 6,00 | рубчастий | 350 000 | 20 червня 1933 |
1 лютого 1937 | |
| 1934 | Cu/Al/Ni 92/6/2 |
гладкий | 3 406 066* | 1 серпня 1934 |
25 березня 1941 | ||||
| 2 крони | 1930 | Ag/Cu/Zn/Ni 50/35/10/5 |
30,00 | 12,00 | рубчастий | 1 276 455 | 20 лютого 1930 | ||
| 1932 | гладкий | 100 000 | 30 червня 1932 |
15 грудня 1934 |
Конкурс оформлення сучасних естонських крон був оголошений Радою Міністрів Естонської РСР задовго до відновлення Естонією державної незалежності: 15 грудня 1989 року. Переможцем конкурсу став Владімір Тайгер (ест. Vladimir Taiger) друге місце зайняв Адо Тууга (ест. Ado Tuuga), а третє — Урмас Плооміпуу (ест. Urmas Ploomipuu). В результаті автором банкнот номіналом 1 і 2 крони став Плооміпуу, а інших, включно з уведеною пізніше 500-кроновою банкнотою, — Тайгер.
Більшість банкнот були надруковані британською компанією De La Rue, 2-кронова банкнота друкувалася компанією American Bank Note Company[en]. Пізніші банкноти з новим дизайном номіналом у 100 та 500 крон друкувалися в німецькій друкарні Bundesdruckerei[en], а 25-кронова — у Giesecke & Devrient.
Друга естонська крона була введена в обіг 20 червня 1992 року, ставши, таким чином, єдиним законним платіжним засобом. Обмін на крони проводився по курсу 1 крона = 10 радянських рублів. Курс естонської крони був прив'язаний до німецької марки 1 DEM = 8 EEK. Після переходу Німеччини на євро курс крони був прив'язаний до євро (1 євро = 15,6466 крон).[9]
Знаходилися в обігу банкноти наступних номіналів:
| Зображення | Номінал | Розмір (мм) | Опис | Роки випуску | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Лицьова сторона | Зворотній бік | Лицьова сторона | Зворотній бік | |||
 |
 |
1 крона | 140x70 | портрет художника Крістьяна Рауда | замок Тоомпеа | 1992 |
 |
 |
2 крони | портрет Карла Бера | Тартуський університет | 1992 2006 2007 | |
 |
 |
5 крон | портрет Пауля Кереса | Замок Германа, ріка Нарва і Івангородська фортеця | 1991 1992 1994 | |
 |
 |
10 крон | портрет Якоба Гурта | дуб Тамме-Лаурі в Урвасте | 1991 1992 1994 2006 2007 | |
 |
 |
25 крон | портрет Антона Хансена Таммсааре | вид на хутір Пихья-Таммсааре | 1991 1992 2002 2007 | |
 |
 |
50 крон | портрет Рудольфа Тобіаса | Національна опера «Естонія», Таллінн | 1994 | |
 |
 |
100 крон | портрет Лідії Койдули | Балтійсько-Ладозький уступ і фрагмент вірша | 1991 1992 1994 1999 2007 | |
 |
|
500 крон | портрет Карла Роберта Якобсона | сільська ластівка | 1991 1994 1996 2000 2007 | |
Розмінні обігові монети Естонії були представлені номіналами 5, 10, 20 і 50 сентів, а також монетою 1 крона. У 1998 році 20 сентів мідно-нікеле-алюмінієвого сплаву були замінені на такі ж сталеві. Для монети номіналом 1 крона також був змінений метал у 1998 році. У 1993 і 1994 роках випускалися 5-кронові обігові пам'ятні монети.
Монети естонської крони випускалися однакового дизайну. На аверсі було зображено номінал цифрою по центру, нижче — позначення номіналу, угорі півколом — назва банку. На реверсі розміщувався малий герб Естонії: в полі щита розміщувалися в льви 3 ряди . По обидва боки від нього — рік карбування монети, по дві цифри з кожного боку.[10][11]
| Зображення | Номінал | Матеріал | Діаметр (мм) |
Товщина (мм) |
Маса (г) |
Гурт | Роки випуску |
Виведено з обігу |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 5 сентів | Cu/Al/Ni 93/5/2 |
15,95 | 0,9 | 1,29 | гладкий | 1991 1992 1995 | 14 січня 2011 | |
| 10 сентів | Cu/Al/Ni 93/5/2 |
17,20 | 1,2 | 1,87 | 1991 1992 1994 1996 1997 1998 2002 2006 2008 | |||
| 20 сентів | Cu/Al/Ni 93/5/2 |
18,95 | 1,2 | 2,27 | 1992 1996 | |||
| сталь, плакована нікелем |
1,1 | 2,00 | 1997 1999 2003 2004 2006 2008 | |||||
| 50 сентів | Cu/Al/Ni 93/5/2 |
19,50 | 1,4 | 2,99 | 1992 2004 2006 2007 | |||
| 1 крона | Cu/Ni 75/25 |
23,35 | 1,7 | 5,44 | 1992 1993 1995 | 1 червня 1998 | ||
| Cu/Al/Zn/Sn 89/5/5/1 |
23,25 | 5,00 | преривісто- рубчастий |
1998 2000 2001 2003 2006 |
14 січня 2011 |
Пам'ятні та ювілейні монети, номіновані в кронах, випускалися Банком Естонії в 1932—1933 і 1992—2010 роках з дорогоцінних (золото — номіналами 15, 65, 50, 100 і 500 крон, платина — номіналом 100 крон і срібло — номіналами 1, 2 , 10, 25, 50 і 100 крон) і недорогоцінних металів (північне золото — номіналом 1 і 5 крон). Під час існування першої республіки були випущені монети, присвячені X Святу пісні і 300-річчю Тартуського університету. Першими після відновлення незалежності, в 1992 році, були випущені монети, присвячені XXV літнім Олімпійським іграм в Барселоні і грошовій реформі.
Всього за час існування естонської крони було випущено 32 різновиди пам'ятних монет, у тому числі 4 з північного золота, 2 з срібла 500 проби, 6 з срібла 925 проби, 11 зі срібла 999 проби, 1 з платини 999 проби, 2 з золота 900 проби і 6 із золота 999 проби.
1 січня 2011 року Естонія здійснила перехід на євро[12]. До 14 січня естонською кроною можна було розплачуватися, але решта повинна була видаватися вже у євро.
Монета номіналом в одну крону, що була викарбувана на талліннському заводі Juveel в 1991 році, зіграла на руку емігрантам з Естонії, що мешкають в Німеччині: достатньо швидко з'ясувалося, що за вагою та змістом металевого сплаву вона повністю відповідає одній бундесмарці. Хоча номінально коштує у вісім разів менше. Лише після того, як всі автомати для продажу сигарет і пива виявилися «загодованими» естонськими монетами, сплав однокронової монети був змінений з білого на жовтий. Трапилося це в 1998 році. А через три місяці поступилася місцем єдиній європейській валюті і німецька марка.[13]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
