Loading AI tools
німецький математик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ергард Шмідт (нім. Erhard Schmidt; 1 липня 1876, Дерпт, Естонія — 6 грудня 1959, Берлін) — німецький математик, що працював переважно у сфері функціонального аналізу.
Ерхард Шмідт | |
---|---|
Народився | 13 січня 1876[1][2][3] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[4] |
Помер | 6 грудня 1959[4][5] (83 роки) Берлін, НДР[4] |
Поховання | Alter Friedhof Potsdamd[6] |
Країна | НДР |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Університет Фрідріха-Вільгельма[d] Геттінгенський університет Дерптський імператорський університетd |
Галузь | функціональний аналіз |
Заклад | Цюрихський університет Боннський університет Університет Ерлангена—Нюрнберга Вроцлавський університет HU Berlin |
Науковий ступінь | доктор габілітований (1906) і докторський ступінь (1905) |
Вчителі | Герман Шварц |
Аспіранти, докторанти | Саломон Бохнер[7] Лотар Коллатц[8] Martin Kneserd[9] Гайнц Гопф[10] Ебергард Гопф[11] Alexander Dinghasd[12] Helmut Wielandtd[13] Günther Ludwigd[14] Michael Golombd[15] Rudolf Iglischd[16] Ріхард Брауер[17] Alfred Brauerd[17] Wilhelm Spechtd[17] Günther Ludwigd[17] Erich Rothed[17] Rudolf Kochendörfferd[17] Jürgen Schmidtd[17] Guido Hoheiseld[17] Eberhard Melchiord[17] Felix Behrendd[17] Arnold Scholzd[17] Erich Bessel-Hagend[17] Erika Pannwitzd[17] Dora Prölßd[17] Max Wernickd[17] Franz Herbstd[17] Anneliese Hünked[17] Chi-Siang Chend[17] Olaf Helmer-Hirschbergd[17] Rudolf Iglischd[17] Ralf Lohand[17] Otto Lucked[17] Heinz Liermannd[17] Juho Mauri Angervod[17] Ingeborg Kraftd[17] Maximilian Mathiasd[17] Werner Schulzd[17] Fritz Dueballd[17] Artur Bischofd[17] Karl-Friedrich Kirsteind[17] Heinz Westphald[17] Alfred Max Helmut Stöhrd[17] Orhan Hamdi-Alisbahd[17] Olga Polossuchind[17] Elisabeth Müllerd[17] |
Членство | Прусська академія наук Баварська академія наук |
Батько | Олександр Олександрович Шмідтd |
Нагороди | |
Ерхард Шмідт у Вікісховищі |
Шмідт був сином професора фізіології в Дерпті Олександра Шмідта, дослідника процесів згортання крові.
Після відвідування середньої школи в Дерпті та Ризі він вивчав математику спочатку в Дерпті, а потім у Берліні у Германа Амандуса Шварца та в Геттінгені у Давида Гільберта, де отримав ступінь доктора в 1905 році, захистивши дисертацію про інтегральні рівняння (нім. Entwickelung willkürlicher Functionen nach Systemen vorgeschriebener). Гільберт був у розпалі своєї програми розробки основ того, що зараз називається функціональним аналізом, і Шмідт став одним із його найважливіших співробітників.
У 1906 році він хабілітувався в Бонні у Едуарда Студі, а потім поїхав до Берліна (1908), Ерлангена та Бреслау як професор, де він став наступником Шварца в 1917 році. Людвіг Бібербах та Іссай Шур, які були призначені незабаром після цього на кафедру прикладної математики, створенної за ініціативою Шмідта. Берлін був одним із центрів тяжіння для математики в Німеччині в 1920-х роках. У 1929—1930 роках — ректор Берлінського університету. Він був не тільки хорошим організатором, але й успішним і надихаючим учителем, про що свідчить Гайнц Гопф, який слухав його в Бреслау в 1917 році, а потім навчався у нього у Берліні. У 1950 році він вийшов на пенсію, але залишався директором Науково-дослідного інституту математики Німецької академії наук у Берліні до 1958 року. Він був одним із засновників двох важливих німецьких журналів: Mathematical Journal (1918) і Mathematical News (1948).
У 1927 і 1928 роках і знову з 1935 по 1936 рік він був президентом Німецького математичного товариства, а в 1936 році очолював німецьку делегацію на Міжнародному математичному конгресі в Осло. З 1918 член Прусської академії наук, в 1942 обраний членом-кореспондентом Баварської академії наук. У 1956 році був прийнятий членом-кореспондентом Академії наук.
Шмідт вважається одним із засновників функціонального аналізу, від нього походять багато понять у теорії гільбертових просторів, що виникли в результаті дослідження інтегральних рівнянь у школі Гільберта. Він значно спрощує уявлення Гільберта та Івара Фредгольма, а також має справу з нелінійними інтегральними рівняннями. Метод ортонормування Грама-Шмідта відомий розробкою ортонормованої системи власних функцій.
Шмідт також працював над аналітичною теорією чисел, топологією (новий простий доказ теореми Джордана про криву, звіти про засідання Preuss.Akad.Wiss. 1923) і останнім часом з 1939 року над ізопериметричними проблемами в геометрії. У ранніх роботах він також мав справу з визначенням термінів змісту та довжини кривих в аналізі.
З 1909 року він був одружений на Берті фон Бергманн, яка померла в 1916 році, народивши третього сина.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.