Ернст II (герцог Саксен-Альтенбурзький)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ернст II (нім. Ernst II.), повне ім'я Ернст Бернхард Георг Йоганн Карл Фрідріх Петер Альберт Саксен-Альтенбурзький (нім. Ernst Bernhard Georg Johann Karl Friedrich Peter Albert von Sachsen-Altenburg), 31 серпня 1871 — 27 березня 1955) — останній правлячий герцог Саксен-Альтенбургу у 1907—1918 роках. Походив з Ернестинської лінії Веттінів. Син кронпринца Моріца Саксен-Альтенбурзького та принцеси Саксен-Мейнінгенської Августи.
Ернст II | |
---|---|
Народився | 31 серпня 1871(1871-08-31)[1][2][3] Альтенбурґ, Saxe-Altenburgd[1] |
Помер | 27 березня 1955(1955-03-27) (83 роки) або 22 березня 1955(1955-03-22)[1] (83 роки) Троккенборн-Вольферсдорф, Заале-Гольцланд, Тюрингія, Німеччина[1] |
Поховання | Тюрингія |
Країна | НДР |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Федеральна політехнічна школа Лозанни, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Єнський університет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Corps Franconia Jenad, Société d'étudiants Germania Lausanned і Königlich Sächsischer Altertumsvereind |
Титул | герцог |
Посада | Saxe-Altenburgd |
Військове звання | генерал |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Веттіни |
Батько | Моріц Саксен-Альтенбурзький |
Мати | Авґуста Саксен-Мейнінгенська |
Брати, сестри | Марія Анна Саксен-Альтенбурзька, Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька і Єлизавета Саксен-Альтенбурзька |
У шлюбі з | Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе і Maria Martha Triebeld |
Діти | Princess Charlotte of Saxe-Altenburgd, Georg Moritz, Hereditary Prince of Saxe-Altenburgd, Friedrich Ernst Sachsen-Altenburgd і Elisabeth Carola Viktoire Prinzessin von Sachsen-Altenburgd[2] |
Нагороди | |
Під час Першої світової війни у 1914—1916 роках воював у діючій армії на Західному фронті, відмовившись від штабних посад.
Після Листопадової революції 1918 року розлучився з дружиною, продовжив навчання та оселився у мисливському замку Фрьоліхе-Відеркунфт у Троккенборн-Вольферсдорфі під іменем барона фон Різенека.
Після Другої світової війни його замок опинився у Радянській зоні окупації Німеччини, і Ернст прийняв громадянство НДР, ставши єдиним правителем колишньої Німецької імперії, який зважився на такий крок. Фрьоліхе-Відеркунфт було конфісковано у 1946 році, однак герцогу дозволили проживати там до кінця життя. Помер у березні 1955 року, останнім з німецьких володарів.