Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Енерге́тика України — сукупність галузей господарства країни, які вивчають і використовують енергетичні ресурси задля вироблення, перетворення, передавання та розподілу енергії.
Диспонування України енергетичними ресурсами[1] | |
---|---|
Демографічна інформація | |
Населення, млн (2009) | 45.7 |
Площа, км² (2009) | 603.7 |
Макроекономічна інформація (2008) | |
ВВП, млрд $ | 337 |
Реальний приріст ВВП, % | 2.1 |
Прямі іноземні інвестиції (нетто), млн $ (2007) | 9,218 |
Розподіл електроенергії, ГВт (2018)[2] | |
Генерація | 20.5 |
Споживання | 15.21 |
Експорт | не відомо. |
Імпорт | 0.0 |
Встановлені потужності, ГВт (2019) | |
АЕС | 13.84 |
ТЕС | 34.92 |
ГЕС | 6.05 |
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) | 3.91[3] |
Загалом | 58.72 |
Середньодобові генеруючі потужності, ГВт/год (2019) | |
АЕС | 11,5 |
ТЕС | 6 |
ГЕС | 1,1 |
Газові | 2 |
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) | 0,7 |
Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході країни. Ці енергетичні ресурси можуть використовуються на ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інші). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська тощо). В середньому понад 55 % електроенергії в Україні генерують АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх частина, постачалася (здебільшого з Російської Федерації і Туркменістану). 2001 року, структура споживання електроенергії та палива мала вигляд: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.
Таблиця – Споживання паливно-енергетичної сировини галузями господарства України у 2000 р.
Споживання | Одиниця вимірювання | Всього | В тому числі, % | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
промисловість | сільське господарство | будівництво | транспорт | житлово-комунальне господарство | |||
Всі види палива | млн т у.п. | 176,2 | 73,0 | 2,3 | 0,6 | 4,2 | 5,8 |
У тому числі: | |||||||
Вугілля | млн т | 63,3 | 92,6 | 0,2 | 0,2 | 0,6 | 0.3 |
Вугілля брикет | тис. т | 143,4 | 8,8 | 0,1 | 0,0 | 0,1 | 0,1 |
Газ природний | млрд м³ | 68,4 | 57,8 | 0,4 | 0,2 | 6,5 | 12,3 |
Газ скраплений | тис. т | 188,6 | 4,7 | 0,6 | 0,7 | 4,8 | 16,9 |
Нафта і газоконденсат | млн т | 9,4 | 99,7 | 0,0 | 0,3 | 0,0 | 0,0 |
Торф | тис. т | 416,9 | 96,6 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
Україна була першою із республік колишнього СРСР, яка видобувала газ. У Дашаві (Львівська область — ред.) газ почали видобувати ще у 20-х роках минулого століття. Тоді ж було прокладено газопровід Дашава-Дрогобич. Потім, від Дашави через Польщу на Берлін, після війни той газопровід був розібраний, і прокладено газопровід Дашава-Київ, згодом — Дашава–Москва. Ще пізніше через Мінськ було прокладено газопровід до Санкт-Петербурга. Дашава була одним із найбільших газових родовищ у Радянському Союзі. Після Дашави були відкриті інші родовища, всі вони мали запаси не менше 30 мільярдів кубів газу, тобто, вони були досить потужні. Але згодом було відкрито надто потужне родовище Шебелинка (Харківська обл. — ред.). І 1973 року, український видобуток газу сягнув найбільшої позначки у 68 мільярдів кубометрів. Після цього почався спад видобування, і сьогодні (2020-і) Україна видобуває 20-21 мільярд кубометрів.
Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні: вугілля, мазуту, природного газу, використанні: атомної енергії, енергії річок, енергії відновних джерел, таких як енергія сонця, вітру, біогазу та біомаси, геотермальної енергії.
27 червня 2019 року «Укренерго» провело перший день торгів на новому ринку електричної енергії, давши таким чином старт його роботі.[25]
2018 року, Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати. У цьому переконані фахівці Національного енергетичного агентства Ісландії, які досліджували цю галузь в Україні. Загалом сторони домовилися налагодити постійний обмін інформацією про потенційні спільні проєкти у геотермальній енергетиці.[26]
За даними ДП «Гарантований покупець» станом на 15 вересня 2020 року, заборгованість «Укренерго» перед ДП з компенсацій «зеленого» тарифу становить 21,8 млрд грн. «Укренерго», зокрема, планувало взяти кредитні кошти у МФО, щоб розрахуватися з боргами перед виробниками електроенергії з ВДЕ, а також знизити навантаження на споживачів шляхом меншого підвищення тарифу компанії на передавання електроенергії. Але Верховна Рада України відхилила урядовий законопроект № 3960 про внесення змін до закону про бюджет на 2020 рік щодо надання за рішенням уряду державних гарантій для міжнародного кредитування проектів в сфері електроенергетики [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.][27].
24 січня 2018 року під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України було розглянуто питання наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва.[28]
Основою сучасної теплової енергетики є стаціонарні паротурбінні теплові електростанції, які виробляють переважну частину загальної кількості електричної енергії. Для енергопостачання магістральних газопроводів та покривання пікових навантажень застосовують газотурбінні електростанції. Окрім основних джерел електропостачання — районних конденсаційних електростанцій, діють теплоелектроцентралі й атомні електростанції. Набувають поширення паро-газотурбінні установки, які дають змогу зменшувати (близько 5 %) питому витрату тепла на виробництво електроенергії. Для потужних електростанцій розробляються установки, до складу яких входять магнітогідродинамічні генератори у поєднанні зі звичайними паротурбінними станціями.
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2022) |
Через війну на сході України скоротилось видобування вугілля на Донбасі, яке використовується на теплоелектростанціях України (так, видобуток за жовтень 2014 року впав порівняно з жовтнем 2013 року на 64,9 % або на 2 108 млн тонн[29]). Український уряд з метою перенаправлення постачань вугілля, зробив закупку вугілля у Південно-Африканській Республіці через британську компанію «Steel Mont Trading Ltd», за ціною 86 доларів тонна, за умовою CIF (корабель з вугіллям в українському порту) з базовою калорійністю 5500 ккал/кг та 20 % передоплатою, що є важливим аргументом на користь цього постачальника, адже інші постачальники вимагали 100 % передплату. Вугілля з ПАР, нижчої якості українського або російського вугілля, але завданням цієї дії, була закупівля вугілля в іншій країні, але не Російській Федерації. В Україні розгорілася суперечка через завищену ціну на неякісне вугілля. Вже з кінця вересня 2014 року на адресу ПАТ «Центренерго» приходили пропозиції від компаній, зареєстрованих на Кіпрі, які пов'язані з російським бізнесом або представниками «Сім'ї Януковича»[30][31]. На думку видання «Тексти.org.ua» ціна у 86 доларів за тонну за умовою CIF відповідна терміновості контракту, його обсягам та транспортуванню до порту покупця, у вартості контракту немає ознак корупції, завищення ціни та підозрілих контрагентів.[32] Собівартість вугілля із ПАР з доправленням до українських теплоелектростанцій, складає 110—112 доларів за тонну.[33]
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до спаду споживання електроенергії на 35 %[34]. Російські війська захопили Луганську і Запорізьку ТЕС[35], окупували Запорізьку АЕС[36]. Авіаційними ударами зруйновані Охтирська і Кременчуцька ТЕЦ[37].
Через обстріли російських військ енергетичної інфраструктури, станом на 1 червня 2022 року, знеструмлено 767 населених пунктів. Без електропостачання опинилося майже 632 тисяч споживачів[38].
18 травня 2022 року повністю відновлено електропостачання Київської області[39], яка перебувала під російською окупацією з 24 лютого по 2 квітня[40]. Ремонтні роботи на електромережах Київської області проводилися з 3 квітня по 18 травня. За цей час відновлено 1600 км електромереж 71 високовольтну підстанцію та 2975 трансформаторних підстанцій[41]. Компанія ДТЕК вклала 300 млн грн в першочергове відновлення електромереж Київської області, щоби повернути світло 260 тисячам споживачів[42]. Загальна сума необхідних інвестицій для повернення електромереж до довоєнного стану становить 1 млрд грн[43].
25 липня 2022 року війська РФ окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині[44].
Навмисні ракетні обстріли російськими військами енергетичного устаткування України (вугільних електростанцій, ТЕЦ, гідроелектростанцій, трансформаторних підстанцій, ЛЕП) на початку жовтня 2022 року[45], в українській енергетичній системі сталися збої в електропостачанні. Повторні ракетні обстріли РФ цивільної енергетичної інфраструктури, призвели до аварійних вимкнень електроенергії майже по всій країні. Вже на початку листопада, на заході України почали застосовувати графіки віялових вимкнень електроенергії, але згодом українським енергетикам вдалося полагодити велику частину обладнання.[46] Подальше вороже ракетне бомбардування 23 листопада — по Україні було випущено приблизно 90 крилатих ракет (72 збито українською ППО), спричинило ще дужче погіршення становища в енергосистемі і аварійного вимкнення напруги по всій країні, коли енергетична система України критично розбалансувалася і на чималий проміжок часу, впала.[47] Через загальну нестачу електроенергії у мережі обсягом майже в 30% (зокрема пов'язану із зимовим похолоданням) і відсутність запасного електрообладнання (навіть у світі — особливо силових трансформаторів великої потужності), 29 листопада у «ДТЕК Мережі» що працює у Києві та області, Одесі, на Дніпропетровщині та Донеччині, підтвердили можливе вмикання електроенергії споживачам, всього по 5-6 годин на добу.[48]
22 березня 2024 року знищено усі блоки Зміївської ТЕС[49][50].
11 квітня 2024 року Трипільська ТЕС зруйнована комбінованим ударом безпілотників та ракет РФ[51].
Внаслідок ударів російських ракет і дронів станом на червень 2024 року знищено 9 ГВт енергетичних потужностей України, що становить половину від пікового обсягу споживання країни зимою 2023-2024 року[52].
За оцінками деяких міжнародних експертів, Україна посідає перше місце в Європі за коефіцієнтом транзитності — завдяки власному як вигідному географічному положенню у центрі Європи, так і достатньо розвиненій системі наземних і водних шляхів сполучення. В перспективі створення Балто-Чорноморського союзу, використовуючи географічне розташування та можливості, Україна могла б стати країною-транзитером енергоресурсів з Азербайджану, Казахстану, Туркменістану, Іраку та Ірану до Центральної та Західної Європи. Далекосяжними, зокрема, вважаються будівництва газопроводів, передусім з Ірану та Іраку крізь Туреччину, Чорне море, Україну й далі до Європи (у даному випадку Туреччина має більше переваг (як транзитна країна) порівняно з країнами Південного Кавказу, де Росія і її «Газпром» мають досить помітний вплив). Серед можливих масштабних польсько-українських спільних проєктів, слід назвати проєкт приєднання української ГТС до європейського газового коридору «Північ — Південь», що відкрило б доступ Україні до європейського газового ринку, а також до потужностей польського LNG-терміналу поблизу Свіноуйсьце.
Що ж стосується російського впливу в українській енергетиці, то гарною відповіддю України на виклики, могла б бути диверсифікація джерел і маршрутів постачання енергоносіїв до України. Основними способами здійснення цієї мети, може бути отримання нафти і газу із регіону Каспійського моря, Центральної Азії і Близького Сходу[53].
Згідно повідомлення пресслужби Міністерства енергетики України від 08.04.2023 року, енергетичні відомства України та США разом за ініціативою Net Zero World розпочали готувати програму співпраці щодо розвитку українського енергетичного сектору. Програма передбачатиме також співпрацю у розвитку систем передачі електроенергії та будівництва в Україні малих модульних реакторів[54]. Енергоатом та британська компанія Rolls-Royce SMR також підписали Меморандум про взаєморозуміння, який надасть можливості для майбутньої співпраці щодо відновлення України шляхом розгортання малих модульних реакторів[55].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.