![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ec/Amphioxus_bottom_pharyngeal_zoom_CS_L.jpg/640px-Amphioxus_bottom_pharyngeal_zoom_CS_L.jpg&w=640&q=50)
Ендостиль
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ендостиль (від дав.-гр. ἔνδον — «всередині» та στϋλος — «паличка») — борозенка, вислана миготливими і залозистими клітинами, розташована на черевному боці глотки у ланцетника, покривників і личинок міног — піскорийок. Ендостиль являє собою заглиблення, глибше у покривників та вистелене частково миготливими, частково залозистими клітинами. Клітини, розташовані на самому дні заглиблення, тобто на серединній лінії, мають довші волоски. У покривників бічні поверхні борозни несуть з кожного боку декілька поздовжніх смуг залозистих клітин.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ec/Amphioxus_bottom_pharyngeal_zoom_CS_L.jpg/640px-Amphioxus_bottom_pharyngeal_zoom_CS_L.jpg)
Функція ендостилю полягає в тому, що залозисті клітини виділяють слиз, до грудочок якого приклеюються завислі у воді часточки їжі та разом з грудочками просуваються дією миготливого апарату до кишечника, тоді як вода через зяброві щілини та перибранхіальну порожнину витікає назовні. У кишководишних ендостиль представлений усім нижнім відділом передньої частини кишечника, що слугує для проведення їжі, тоді як вода іде до зябер по верхньому відділу. Крім того, ендостиль виробляє тиреоїдні гормони. У хребетних він перетворюється на щитоподібну залозу, що виконує ту ж функцію[1][2].