![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Bundesarchiv_Bild_102-00457%252C_Emanuel_Lasker.jpg/640px-Bundesarchiv_Bild_102-00457%252C_Emanuel_Lasker.jpg&w=640&q=50)
Емануїл Ласкер
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Емануї́л Ла́скер (також Емануель Ласкер, нім. Emanuel Lasker; 24 грудня 1868, Берлінхен, Пруссія, сучасне Західнопоморське воєводство, Польща — 11 січня 1941, Нью-Йорк) — німецький шахіст, математик і філософ. Другий чемпіон світу із шахів. Володів титулом 27 років — від 1894 до 1921 року, що є досі непобитим рекордом, і продовжував виступати на найвищому рівні до 68 років.
Емануїл Ласкер | |
---|---|
нім. Emanuel Lasker | |
![]() | |
Народився | 24 грудня 1868(1868-12-24) Берлінхен, сучасне Західнопоморське воєводство |
Помер | 11 січня 1941(1941-01-11) (72 роки) Нью-Йорк |
Поховання | Beth Olam Cemeteryd[1] |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | філософ, шахіст, математик |
Галузь | алгебра, шахи[3], математика[3] і філософія[3] |
Відомий завдяки | Шахіст Другий чемпіон світу з шахів |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Університет Ерлангена—Нюрнберга[4] |
Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
Науковий керівник | Макс Нетер[6] |
Знання мов | німецька[7][3][8] і польська[8] |
Заклад | Університет Тулейн |
Титул | Чемпіон світу з шахів Гросмейстер |
Брати, сестри | Berthold Laskerd |
У шлюбі з | Martha Laskerd |
Нагороди | |
|
1894 року він став другим чемпіоном світу з шахів, перемігши Вільгельма Стейніца. Утримував титул чемпіона 27 років поспіль, що стало досягненням, яке досі ніхто не перевершив. Захищав свій титул шість разів: у матчі-реванші проти Вільгельма Стейніца, двічі проти Давида Яновського, проти Зігберта Тарраша, одного з найсильніших тоді претендентів на світове чемпіонство, Френка Маршалла, безперечно найсильнішого американського шахіста початку двадцятого століття, і зіграв матч унічию проти Карла Шлехтера. У цей час він також приголомшливо виграв турніри в Санкт-Петербурзі, Нюрнбернзі, Лондоні та Парижі. Шахіст виступав у турнірах найвищого рівня аж до 1940 року, ставши взірцем спортивного довголіття.
1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти, Ласкер, єврей за походженням, змушений був покинути країну. Він виїхав спочатку до Англії, потім у СРСР і, зрештою, до Сполучені Штати Америки.
Ласкер володів універсальним стилем гри, однак його найсильнішими сторонами вважали позиційне чуття і ендшпіль. Багато біографів і дослідників називають Ласкера першовідкривачем психологічного підходу до шахів: вважають, що Ласкер часто був готовий піти на погіршення своєї позиції, щоб спрямувати гру у незручне для конкретного супротивника русло. Ця точка зору популярна і нині, хоча частина експертів вважає її помилкою і пояснює досягнення Ласкера глибоким розумінням шахів і вмінням оцінити плюси і мінуси того чи іншого продовження партії.
Упродовж своєї шахової кар'єри Ласкер неодноразово припиняв виступи на кілька років для занять математикою і філософією. 1901 року Ласкер захистив докторську дисертацію з математики, а його головним досягненням у математиці стала теорема, названа його ім'ям та ім'ям Еммі Нетер, яка узагальнює початковий результат Ласкера. Досліджував і грав, зокрема в покер і ґо, а також вигадав власну гру — «ласка» (різновид шашок). Крім того, Ласкер опублікував кілька філософських праць і літературних творів.