Електроізоляція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Електроізоля́ція, електри́чна ізоля́ція чи просто ізоляція — властивість діелектрика перешкоджати проходженню електричних зарядів. У побуті ізоляцією також називають і сам шар діелектрика навколо провідника (наприклад, полімерне покриття електричних дротів).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізоляція.
Для ізоляції використовуються матеріали з діелектричними властивостями: скло, кераміка, численні полімери. Також існує повітряна ізоляція, в якій роль ізолятора виконує повітря, а конструктивні елементи закріплюють просторове розташування ізольованих провідників так, щоби забезпечувати необхідні повітряні проміжки. Опір ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм.
Розміри ізоляційної будови, визначаються робочою напругою пристрою та довготривалою міцністю ізоляції за заданого строку служби.