Електронна конфігурація
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Електро́нна конфігура́ція — формула розташування електронів на різних електронних оболонках атома хімічного елемента.
Коротка інформація Зображує ...
Електронна конфігурація | |
Зображує | електронна оболонка |
---|---|
Електронна конфігурація у Вікісховищі |
Закрити
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конфігурація.
З погляду квантової механіки, електронна конфігурація — це повний перелік одноелектронних хвильових функцій, із яких з достатнім рівнем точності можна скласти повну хвильову функцію атома (у наближенні самоузгодженого поля).
Електронна конфігурація атома значною мірою визначає його хімічні властивості.
Розрізняють:
- Для молекулярної частинки — розподіл електронів, згідно з принципом Паулі, між одноелектронними хвильовими функціями (молекулярними орбіталями). Хвильова функція для даної електронної конфігурації, що є власною функцією спінових операторів S2 та Sz представляє електронний стан молекули. При цьому можуть виникнути декілька електронних станів із різними мультиплетностями, наприклад, для молекули кисню характерними є синглетний та триплетний стани.
- Для атома — стан, що відповідає певному заселенню атомних орбіталей атома згідно з принципом побудови, правилом Гунда та принципом Паулі. Записується як послідовність чисел електронів на кожній орбіталі або підоболонці атома. Є декілька способів такого запису. Звичайно запис підоболонок (англ. subshell notation) реєструє підоболонки в порядку збільшення енергії та числа електронів у кожній підоболонці, що зазначається суперскриптом.