Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Едвард Вільям Ґарнетт (англ. Edward William Garnett; 1868—1937) — англійський письменник, критик і літературний редактор, який відіграв важливу роль у публікації Sons and lovers Д. Г. Лоуренса.
Едвард Ґарнетт | |
---|---|
Народився | січень 1868[1] Лондон, Сполучене Королівство |
Помер | 19 лютого 1937[2] (69 років) Лондон, Велика Британія |
Поховання | Ґолдерс-Ґрін (крематорій) |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | письменник, літературний критик, журналіст, редактор |
Галузь | література[3] і літературна критика[3] |
Alma mater | Школа Лондонського Сіті |
Знання мов | англійська[1][3] |
Батько | Richard Garnettd[4] |
Мати | Olivia Narney Singletond[4] |
Брати, сестри | Robert Singleton Garnettd |
У шлюбі з | Констанція Клара Гарнеттd[4] |
Діти | David Garnettd[4] |
Едвард Ґарнетт народився 5 січня 1868 року в Лондоні . Його батько Річард Гарнетт (1835—1906) був письменником і бібліотекарем Британського музею. 31 серпня 1889 він одружився з Констанцією Блек, відомою своїми перекладами російської літератури; письменник Девід Ґарнетт (1892—1981) був їхнім сином.
Ґарнетт отримав лише кілька років формальної освіти у Школі Лондонського Сіті. Він пішов зі школи у віці 16 років, але продовжував самоосвіту, багато читаючи. У той час він здобув хороше розуміння й чуття сучасної літератури. Він заохочував багатьох провідних письменників того часу до писання, і ця діяльність була набагато пліднішою, аніж його власне письмо. Його літературні контакти та листування поширювались далеко й широко, від Петра Кропоткіна до Едварда Томаса.
Він працював редактором і читачем (людиною, яка перша прочитує рукописи у видавництві) у лондонських видавництвах Т. Фішера Анвіна, [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]Gerald Duckworth and Company, а потім Джонатана Кейпа . У 1898 році він познайомив Джозефа Конрада, автора Анвіна, якому він був за порадника і друга, з Фордом Мадоксом Фордом; у результаті вони разом працювали над кількома творами в перші кілька років ХХ століття. Ґарнетт подружився з Д. Г. Лоуренсом і за деякий час зміг спрямувати його у бік реалістичної літератури. Він також відіграв роль у публікації робіт Т. Е. Лоуренса. Однією з його невдач була відмова від «Портрету митця замолоду» Джеймса Джойса, коли Ґарнетт працював у Duckworth. Він був щирим прихильником Джона Ґолсуорсі, і «Людина про майно» в сазі про Форсайта була присвячена саме йому. Він також відстоював американських письменників Стівена Крейна та Роберта Фроста та австралійського Генрі Ловсона, а також допомагав ірландському письменнику Лайаму О'Флагерті.
Його п'єсі «Breaking Point» не дали ліцензію на драматичну виставу в Лондоні за тогочасною системою цензури (офіс лорда-камергера). Її публікація була дозволена, і в 1907 р. Ґарнетт опублікував п'єсу, яка розглядала неодружену матір разом із відкритим листом до цензора. Лист насправді написав критик Вільям Арчер. Це була лише частина, битва в кампанії, яка велася в той час під керівництвом Бернарда Шоу, щоби звільнити сцену.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.