Ева Тардош
угорсько-американська математикиня З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ева Тардош (угор. Tardos Éva) — угорсько-американська математикиня. Професорка Корнелльського університету, завідувачка кафедри інформатики[11], членкиня Національної академії наук США (2013)[12] та Американського філософського товариства (2020[13]). Написала більше 150 наукових статей[14], довела до захисту більше дюжини аспірантів[15] і на 2016 рік мала індекс Гірша рівний 58[16]. Її найцитованіші роботи присвячені загальному проєктуванню алгоритмів[17] (перекладений на багато мов підручник), розв'язкам задач максимізації поширення впливу в соціальній мережі[18] та оціненню того, як впливає на роботу мережі егоїстична маршрутизація[19].
У Будапештському університеті імені Лоранда Етвеша захистила 1981 року диплом математика та 1984 року кандидатську дисертацію. Її керівником став Андраш Франк[en], у співпраці з яким розробила метод перетворення деяких поліноміальних алгоритмів у строго поліноміальні[20]. Подальша кар'єра зробила істотний внесок в аналіз алгоритмів, задачі комбінаторної оптимізації, алгоритмічну[en] теорію ігор і відзначена низкою премій і грантів. Найзначнішими з них можна назвати премію Фалкерсона (1988), премію Дж. Данціга (2006)[21], премію А. ван Вейнгаардена[ru] (2011), премію Геделя (2012)[22], премію EATCS[en] (2017)[23], медаль Джона фон Неймана (2019)[24]. Почесний член («фелло») Асоціації обчислювальних машин (1998) та Американського математичного товариства (2013).
Габор Тардош[en], молодший брат Еви, і Девід Шмойс[en], її чоловік, — також математики, які працюють у дуже близьких до неї галузях.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.