Loading AI tools
організація З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Діти-404 («Діти-404. ЛГБТ-підлітки. Ми є!») — російський громадський інтернет-проєкт підтримки гомосексуальних, бісексуальних і трансгендерних підлітків. Ініційований російською журналісткою агентства Росбалт Оленою Клімовою[1][2], яка написала в березні 2013 року серію статей на тему ЛГБТ-дітей[3][4]. 31 січня 2014 року в Нижньому Тагілі проти Олени Клімової було порушено справу про адміністративне правопорушення за законом про заборону «нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх».
Дети-404. ЛГБТ-подростки. Мы есть! | |
---|---|
Рік заснування | 11 березня 2013 року |
Засновник | Олена Клімова |
Вебсайт | http://deti-404.com |
На сторінках проєкту «Діти-404» в Фейсбуці и ВКонтакте публікуються листи ЛГБТ-підлітків, в яких вони розповідають про ті проблеми, з якими вони стикаються у своєму житті через гомофобію людей, що їх оточують — знайомих, родичів, однокласників, учителів тощо. Також на сторінках проєкту публікуються листи дорослих людей зі словами підтримки, що адресовані російським ЛГБТ-підліткам[5][6][7][8][9][10][11].
Число «404» в назві проєкту відсилає до аналогії з технічним повідомленням під час неправильного набору адреси сторінки в інтернеті: «Помилка 404 — сторінки не існує»[2]. Автори проєкту звертають увагу на те, що в російському суспільстві мало хто замислюється про існування гомосексуальних і трансгендерних дітей і про ті проблеми, які у них виникають в умовах нетерпимості оточуючих до ЛГБТ. В описі проєкту йдеться:
Наше суспільство вважає, що гомосексуальних підлітків не існує в природі, начебто геї, лесбійки, бісексуали и трансгендери прилітають з Марса вже дорослими. А поза тим у кожній 20-й російській родині росте дитина-ЛГБТ — це невидимі для суспільства діти-404. |
Після того, як молода журналістка з Єкатеринбурга Олена Клімова опублікувала серію статей, що критикували законопроєкти проти «пропаганди гомосексуальності», до неї електронною поштою звернулася 15-річна дівчина, яка розповіла про те, що піддавалася знущанням з боку однокласників і батьків через свою гомосексуальність. Дівчина писала, що була на межі самогубства, але стаття Клімової змусила її передумати і йти на цей крок[2][6]. Після цього Олена Клімова почала шукати інформацію про життя ЛГБТ-підлітків у Росії, створивши онлайн-опитування. У відповідь протягом менш, ніж двох тижнів журналістка отримала більше сотні електронних листів, після чого вона вирішила створити інтернет-проєкт підтримки ЛГБТ-підлітків[2][12].
Проєкт складається з двох частин. Це непублічна «закрита» група в соцмережі «Вконтакте», створена для психологічної допомоги ЛГБТ-підліткам, де вони можуть поділитися своїми проблемами і отримати допомогу від дорослих учасників, і відкритий фотопроєкт в Фейсбуці і Вконтакте, де публікуються листи підлітків, які вони надсилають на імейл проєкту[13].
Розповідаючи про проєкт «Діти-404», популярна іспанська газета El Mundo в статті «Як небезпечно бути гомосексуалом в Росії» писала:
На фотографіях — молоді обличчя, що закривають свої очі плакатом із написом «Діти-404». «Ми існуємо!» — написано в багатьох листах підлітків, як свого роду крик проти поширеної нетерпимості.
Оригінальний текст (ісп.)Las fotografías muestran rostros jóvenes que sostienen ante los ojos un cartel donde se lee "Niños 404". "¡Existimos!", dicen muchas cartas, en una especie de grito contra la difundida intolerancia.
Поява проєкту «Діти-404» привернула увагу суспільства за межами Росії. Влітку і на початку осені 2013 року в ряді міст світу — Нью-Йорку, Осло, Лондоні — пройшли публічні акції на підтримку російських ЛГБТ-підлітків и проєкту «Діти-404»[15][16][17]. Про проєкт «Діти-404» і становище російських ЛГБТ-підлітків писали найбільші світові видання — американські The Washington Post[1] і The New York Times[18], британська The Guardian[8][19], іспанська El Mundo[14] и др.
5 червня 2013 року проєкт «Діти-404» підтримала родина Марселя Ніргаарда (Marcel Neergaard) — американського 11-річного хлопчика-гея зі штату Теннессі, який прославився[20] у себе на батьківщині успішною боротьбою з гомофобією. Марсель і його батьки надіслали на адресу проєкту «Діти-404» звернення на підтримку всіх ЛГБТ-підлітків Росії[21].
16 червня 2013 року акцію на підтримку російських ЛГБТ-підлітків провели шестеро депутатів Сейму Польщі від партії «Рух Палікота» Анна Гродська, Анджей Розенек, Роберт Бедронь, Томаш Маковський, Мачей Банашак та Міхал Кабачинський. Вони сфотографувалися з плакатами зі словами «Діти-404, ви існуєте! Ми з вами!»[22]
За сприяння проєкту «Діти-404» 5 грудня 2013 року американський проєкт It Gets Better розгорнув на своєму сайті кампанію підтримки російських ЛГБТ-підлітків «Ви прекрасні!»[23][24]
31 січня 2014 року в Нижньому Тагілі проти Олени Клімової було порушено справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 6.21 КпАП РФ («пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх»). Як така пропаганда була сприйнята група проєкту в соціальній мережі «ВКонтакте», в якій публікуються листи ЛГБТ-підлітків із різних регіонів Росії. Оскільки при цьому використовувалися ЗМІ (інтернет), Клімовій загрожує штраф у розмірі від 50 до 100 тисяч рублів. Журналістку вже викликали на допит до правоохоронних органів у середині січня за результатом скарги автора закону про заборону «пропаганди гомосексуальності» в Петербурзі Віталія Мілонова. Однак тоді протокол про адміністративні правопорушення не складався. Суд над Клімовою має відбутися протягом місяця[25][26][27].
Я-то, чесно кажучи, не подумав про цих дітей. Не усвідомив, що новий закон уб'є їх. Подумала журналістка агентства «Росбалт» Олена Клімова. Вона провела серед цих дітей опитування, зібрала кілька сотень листів, і це вражаюче читання…
Панове депутати, сенатори, президенте — усі, хто буде мати відношення до прийняття закону про «пропаганду гомосексуалізму»! Ви вбиваєте дітей. Відтепер усі хлопчики, побиті за гаражами, і всі дівчатка, які, взявшись за руки, стрибають із вікон, — на вашій совісті.
— Валерій Панюшкін: «Депутати вбивають»[29]
— Скажіть, ви знаєте про проект «Діти 404»?
— Ні, не знаю.
— Це сайт, куди діти нетрадиційної орієнтації надсилають свої історії, розповідають, як їм живеться. Я вас дуже прошу, подивіться цей сайт до прийняття закону у другому читанні.
— Такий проект не стосується пропаганди нетрадиційних стосунків.
— А як цим дітям бути, коли вони розуміють, що вони не такі, як усі? звідки їм взяти інформацію, що це не хвороба, що це нормально?
— Інформація, що роз'яснює, описує, не закликає до чогось, не провокує, не зображує нетрадиційні статеві стосунки, не є пропагандою, вона може бути за законом в доступі для підлітків.
— Олена Мізуліна: «Людей же дратують не геї, а пропаганда». Газета.ру[30]
«Хто спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове йому на шию почепили, і його потопили в морській глибині…». «Діти-404» — напівкримінальне угрупування. Таких проектів в Росії не повинно існувати.
- До чого, на ваш погляд, призведе закриття спільноти «Діти-404»?
- До того, що ми мали багато років до цього — повної самітності ЛГБТ-підлітків і дітей. До відсутності можливості говорити про себе, отримувати підтримку, тепло і прийняття. Я не розумію, чим якомусь там депутату завадила ця група — він проти отримання дітьми підтримки та тепла? Якби він потрудився зазирнути туди, то не побачив би там не те що пропаганди чого-небудь, а навіть будь-яких бесід на тему сексу — зате, можливо, нарешті помітив би, як убивча гомофобна ненависть для тих, хто ще юний, чутливий і не навчився чинити опір знущанням.(Мария Сабунаєва: «Відсутність інформації — вбивчо». Росбалт[ru])[33]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.