Loading AI tools
Фільм Апічатпона Вірасетакула, 2010 З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя» (тай. ลุงบุญมีระลึกชาติ — Лунг Бунмі ралуек чат; міжнародна назва англійською — Uncle Boonmee Who Can Recall His Past Lives) — копродукційний драматично-комедійний фільм-фентезі 2010 року поставлений тайським режисером Апічатпоном Вірасетакулом. Фільм здобув Золоту пальмову гілку 63-го Каннського кінофестивалю 2010 року[3] .
Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | |
---|---|
ลุงบุญมีระลึกชาติ | |
Жанр | драма, кінокомедія, фентезі |
Режисер | Апічатпон Вірасетакул |
Продюсер | Charles de Meauxd[1], Lluís Miñarrod[1], Апічатпон Вірасетакул[1] і Ганс В. Гайссендерфер[1] |
Сценарист | Апічатпон Вірасетакул |
У головних ролях | Танапат Сайсаймар Дженджира Понгпас Сакда Каевбуаді |
Оператори |
|
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | BiM Distribuzioned і Netflix |
Тривалість | 114 хв. |
Мова | тайська, французька |
Країна | Таїланд Іспанія Німеччина Велика Британія Франція Нідерланди |
Рік | 2010 |
Дата виходу | 21 травня 2010 (Канни) 26.06.2010 (Таїланд) |
Касові збори | 1 214 424 $[2] і 184 292 $[2] |
IMDb | ID 1588895 |
Рейтинг | IMDb: |
Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя у Вікісховищі |
У центрі сюжету — історія головного героя Бунмі, який доживає останні дні свого життя, помираючи від хвороби нирок. Він вечеряє разом зі своєю родиною, і по ходу розвитку дії до нього приєднуються примара його дружини і син, що колись зник і тепер повернувся в нелюдському вигляді. Бунмі розмірковує про причини своєї хвороби, які пов'язані з його поганою кармою. Наприкінці фільму Бунмі знаходить печеру, де він народився вперше — там він хоче завершити своє нинішнє життя.[4]
• Танапат Сайсаймар | … | Бунмі |
• Дженджира Понгпас | … | Єн |
• Сакда Каевбуаді | … | Тонг |
• Наттхакарн Апхайвонк | … | Хуей |
• Геєрасак Калхонг | … | син Бунмі |
• Валлапа Монколпрасерт | … | принцеса |
• Канокпорн Тонгарам | … | Рунг |
• Самуд Кагасанг | … | Яай |
При написанні сценарію автор фільму Апічатпон Вірасетакул спирався на історію реальної людини на ім'я Бунмі, яка колись жила в рідному місті режисера. Він стверджував, що під час медитацій міг згадати свої попередні життя. Настоятель місцевого монастиря Пхра Сріпаріяттеветі, вражений розповідями Буні, написав і опублікував у 1983 році книгу «Людина, яка могла згадати свої попередні життя». Вірасетакул узяв за основу лише саму концепцію та вигадав власний сюжет на її основі, зберігши ім'я головного героя[5]. Іншим джерелом натхнення для режисера і сценариста стали старі тайські телепередачі й комікси з простими сюжетами і надприродними елементами[6].
Фільм був знятий в тайсько-британсько-французько-німецькій копродукції за підтримки Міністерства культури Таїланду. Зйомки проходили взимку 2009—2010 року, фільм знятий на 16-міліметрову плівку, що пов'язано з обмеженістю бюджетних коштів і з бажанням режисера стилізувати стрічку під класичні тайські фільми[7].
Після показу на Каннському кінофестивалі фільм зібрав позитивні відгуки міжнародної преси; відзначалося, що він помітно виділяється серед інших стрічок, що склали дуже слабкий для Канн конкурс.[8][9][10] Сухдев Санду (The Daily Telegraph) писав, що «Дядечко Бунмі…» — це навіть не фільм, а цілий мінливий світ, деякі елементи якого так і залишаються для глядача невиразними і невловимими — що тільки додає фільму привабливості. Вірасетакулу, за словами Санду, вдається передати потойбічну суть місця, де відбувається дія, не вдаючись до пов'язаних зі Сходом штампів і загальних місць.[8] Джонатан Розенбаум побачив «рідкісну гідність» цього фільму в тому, що він довіряє глядачеві самостійно вибрати будь-які пояснення того, що відбувається на екрані, а це можливо завдяки опорі режисера на магічний реалізм[11]. Російський критик Андрій Плахов («Коммерсантъ») назвав фільм «Ні на що не схожою» казкою від головного відкриття світової режисури нульових років.[12] «Бездоганний фестиваль зібрав бездоганне журі, яке вибрало переможцем бездоганний фільм. Це могло б зійти за казку, якби не було правдою», — так оцінив вибір каннського журі кінооглядач Financial Times.[13]
У підсумковому рейтингу фільмів 2010 року, складеному спеціалізованим журналом «Cahiers du cinéma», тайський фільм з великим відривом зайняв перше місце[14]. У рейтингу британського видання Sight & Sound каннського лауреата потіснила на друге місце голлівудська стрічка «Соціальна мережа»[11].
Нагороди та номінації фільму «Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя»[15] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
2010 | Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Перемога | |
2010 | Дубайський міжнародний кінофестиваль | Премія Мур АзіяАфріка за найкращий фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Номінація | |
Премія Мур АзіяАфріка найкращому операторові | Сайомбу Мукдеепром, Юконторн Мингмонгкон | Перемога | |||
2010 | Сіднейський кінофестиваль | Приз Sydney Film за найкращий фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Номінація | |
2010 | Каталонький кінофестиваль міжнародний кінофестиваль у Сіджасі | Нагорода критиків за найкращий фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Перемога | |
2010 | Асоціація кінокритиків Торонто | Найкраща стрічка | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Номінація | |
Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога | ||||
2011 | Азійська кінопремія | Найкращий фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Перемога | |
2011 | Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | Срібна пластина за найкращий міжнародний постер | Кріс Вейр | Перемога | |
2011 | Асоціація кінокритиків Чикаго | Найкращий фільм іноземною мовою | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Номінація | |
2011 | Премія «Незалежний дух» | Найкращий іноземний фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Номінація | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.