Духмяноцвіт

Духмяноцвіт^[1]; османт (Osmanthus) — рід квіткових рослин родини маслинові (Oleaceae). Об'єднує приблизно 28 видів^[2], більшість з яких є ендеміками Східної Азії (Китай, Корея, Японія, Індокитай) та Гімалаїв. Деякі види поширені на Кавказі, Новій Каледонії, Суматрі. Висота — від 2 до 12 м. Вічнозелене дерево. Цвіте навесні, влітку й восени. Квітки до 1 см, у формі малих волоті, із сильним приємним запахом. Плід — маленька однонасінна ягода темного кольору, розміром 10—15 мм. У східноазійських країнах називається «корицевим деревом» (кит. і яп. 木樨), або «корицевим цвітом» (кит. і яп. 桂花). Поширена назва (з помилковою передачею латинських іменників) — «османтус».

Духмяноцвіт
духмяноцвіт запашний (Osmanthus fragrans) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Маслинові (Oleaceae)
Рід:	Духмяноцвіт (Osmanthus) Lour., 1790
Вікісховище: Osmanthus

В Україні зростає два види: духмяноцвіт запашний (Osmanthus fragrans) і духмяноцвіт різнолистий (Osmanthus heterophyllus) — у садах, парках, скверах Південного берега Криму^[1][3].

Примітки

1. Osmanthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Osmanthus Lour.. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 12.12.2020.
3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 245.

Джерела

• Історія розвитку латинської мови та її роль у формуванні міжнародної наукової термінології.
• Балалаєва О.Ю. Латинська мова та основи ботанічної систематики : навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – К. : Фітосоціоцентр, 2012. – 324 с.