Дрімлюга субтропічний

Дрімлюга субтропічний^[2] (Caprimulgus solala) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)^[3]. Цей рідкісний, малодосліджений вид відомий за одним зразком, зібраним в Ефіопії.

? Дрімлюга субтропічний
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae) Рід: Дрімлюга (Caprimulgus) Вид: Дрімлюга субтропічний
Біноміальна назва
Caprimulgus solala R.J. Safford, J.S. Ash, J.W. Duckworth, M.G. Telfer & C. Zewdie, 1995
Посилання
Вікісховище: Caprimulgus solala Віківиди: Caprimulgus solala ITIS: 686707 МСОП: 22724428

Відкриття

3 вересня 1990 року в Національному парку Нечісар^[en] на півдні Ефіопії були знайдені рештки субтропічниого дрімлюги, імовірно, кілька днів перед тим збитого машиною. Зразок був значно пошкоджений, цілим залишилося лише ліве крило, за яким вид і був описаний у 1995 році^[4][5][6]. Видова назва solala походить від сполучення слів лат. solus — тільки і ala — крило^[7].

Опис

Імовірно, субтропічний дрімлюга має темне, слабо поцятковане забарвлення, і загалом є подібний на самицю ангольського дрімлюги-прапорокрила. Принаймні два крайніх стернових пера мають білі кінчики. Крила мають округлу форму, на покривнних перах крил є великі охристі плями. Крім того, на махових перах є широка, світло-охриста смуга, незвично далеко розташована від края крила.

Поширення і екологія

Попередньо вважається, що субтропічний дрімлюга є рідкісним ендеміком рівнин Нечісар, де вони живуть на луках, на висоті 1200 м над рівнем моря. У 2009 році в цьому регіоні повідомлялося про спостреження кількох відносно великих рудувато-коричневих дрімлюг з білими плямами на хвості і світлими плямами на крилах. Однак під час експедіції 2017 року науковціям не вдалося знайти предстаника цього виду.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Caprimulgus solala.
2. Caprimulgus solala у базі Avibase.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
4. R. J. Safford, J. S. Ash, J. W. Duckworth, M. G. Telfer & C. Zewdie. A new species of nightjar from Ethiopia. „Ibis”. 137 (3), ss. 301–307, 1995. doi:10.1111/j.1474-919X.1995.tb08025.x.
5. M. G. Ferrero, J. L. Tello. Sexual dimorphism, plumage variability and species determination in nightjars: the need for further examination of the Nechisar Nightjar Caprimulgus solala. „Ibis”. 139 (2), ss. 407–409, 1997. doi:10.1111/j.1474-919X.1997.tb04646.x.
6. R. J. Safford, J. S. Ash, J. W. Duckworth. Reply to Forero and Tella. „Ibis”. 139 (2), ss. 410–411, 1997. doi:10.1111/j.1474-919X.1997.tb04647.x.
7. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 359. ISBN 978-1-4081-2501-4.