Loading AI tools
Дороті Пітман Г'юз (англ. Dorothy Pitman Hughes; 2 жовтня 1938, Лампкін, Джорджія[1] — 1 грудня 2022, Тампа, Флорида)[2] — американська феміністка другої хвилі, активістка захисту дітей, афроамериканська активістка, ораторка, письменниця, новаторка афроамериканського малого бізнесу. Співзасновниця журналу Ms., першого в США притулку для жінок, соратниця Глорії Стайнем.
| Дороті Пітман Г'юз | |
|---|---|
| Народилася | 2 жовтня 1938 Лампкін, Джорджія, США |
| Померла | 1 грудня 2022 (84 роки) Тампа, Флорида, США |
| Країна |  США |
| Місце проживання | Джексонвілл |
| Діяльність | активістка за права жінок |
| Знання мов | англійська |
| Родичі | Габурі Сідібе (племінниця) |
| Діти | 3 |
Дороті Пітман Г'юз народилася у 1938 році в Лампкіні, штат Джорджія. Коли Дороті було десять років, її батька побили і залишили мертвим на порозі будинку її сім'ї; родина вважає, що це злочин, скоєний членами Ку-клукс-клану. Г'юз ще у дитинстві вирішила присвятити життя поліпшенню життєвих обставин через активізм.[3]
Мати трьох дочок і тітка акторки Габурі Сідібе.[4]
Пітмен Г'юз переїхала з Джорджії до Нью-Йорка в 1957 році. Протягом 1960-х у Нью-Йорку працювала продавчинею, прибиральницею та співачкою у нічному клубі. Почала громадську активність зі збирання грошових коштів на заставу протестувальників за громадянські права.[5]
Наприкінці 1960-х, потребуючи догляду за власними дітьми (до 1970 року мала тьох дочок) Пітман Г'юз організувала мультирасовий кооперативний денний центр на Вест-Сайді з догляду за дітьми, який в своїй статті описала оглядачка журналу New York Magazine Глорія Стайнем. Г'юз і Стайнем подружилися, і Г'юз заохочувала Стайнем почати публічно говорити з нею про жіночий рух. Удвох вони два роки подорожували країною з лекціями. Пізніше Г'юз закликала Стайнем заснувати культовий феміністичний журнал Ms.
Пітмен Г'юз організувала у Нью-Йорку перший притулок для жінок і стала співзасновницею Нью-Йоркського агентства з питань розвитку дітей, який став піонером у догляді за дітьми, зазначаючи, що «забагато жінок змушені залишати своїх дітей вдома, поки працюють, аби прогодувати свої сім'ї».[3] Пітмен Г'юз також співзасновниця (у 1971) з Глорією Стайнем Альянсу жіночих дій — новаторського національного інформаційного центру, який спеціалізувався на несексексистській, міжрасовій освіті дітей. Активістки разом гастролювали, дискутуючи про расу, клас та гендер протягом 1970-х років.[6][3]
Пітмен Г'юз була запрошеною викладачкою Колумбійського університету, викладала курс «Динаміка змін» у коледжі Нью-Рошель, також була запрошеною викладачкою у Сіті-коледжі на Манхеттені.[7]
У 1992 році Пітмен Г'юз стала співзасновницею Товариства збереження історичної спадщини Чарльза Джанкшн у Джексонвіллі, штат Флорида, використовуючи колишню садибу Джанкшн для боротьби з бідністю шляхом садівництва та виробництва продуктів харчування.[8]
У 1997 році Пітмен Г'юз стала першою афроамериканською жінкою, яка володіла центром канцелярських товарів Harlem Office Supply, Inc., і стала членкою Асоціації канцеляристів Нью-Йорка (SANY). У травні 1997 року Пітмен Г'юз почала пропонувати акції HOS за 1,00 доларів за акцію приватним особам, корпораціям, партнерствам та некомерційним організаціям, орієнтованим на афроамериканських дітей. Вона писала про свій досвід у «Прокинься і понюхай долари!» (2000), пропагуючи володіння малим бізнесом інших афроамериканців та афроамериканок як форму розширення прав і можливостей.[9][7]
Пітмен Г'юз брала участь у Верхній зоні розширення можливостей Мангетену (UMEZ), федеральній програмі, започаткованій адміністрацією Клінтона у 1994 році, що передбачає 300 мільйонів доларів федеральних, державних і міських грошей для економічного розвитку Гарлему.[10] Пітмен Г'юз була частиною дослідницької групи, яка створила Центр обслуговування бізнес-ресурсів та інвестицій (BRISC), який був зосереджений на розвитку малого, місцевого бізнесу в Гарлемі. Однак Пітман Г'юз згодом стала її критикинею. Ці програми привели в Гарлем великі компанії, такі як Old Navy та Disney, щоб створити робочі місця, але врешті-решт створили більшу конкуренцію для місцевих підприємств.
Пітман Г'юз і Стайнем знову виступили в 2008 році в коледжі Екерд, де вони разом відтворили позу з піднятим кулаком. Стайнем долучився до зусиль Pitman Hughes у громаді Нортсайд у Джексонвіллі, штат Флорида, по боротьбі з голодом за допомогою громадських садів, виступивши спікером і надавши фінансову підтримку.[11][12]
Опра Вінфрі відзначила Пітмен Г'юз як одну з «Великих мам» Америки.[6]
Джанель Моне зіграла Пітмен Г'юз у фільмі Глорії 2020 року.[13]
- Life Is About Choices, Not Excuses: The Life of Ruther Youmans Tyson (2014) Jacksonville, Fla.: DPH Book Publishing ISBN 978-0985364113 (as editor)[14]
- I'm Just Saying, It looks Like Ethnic Cleansing: The Gentrification of Harlem (2012) Jacksonville, Fla.: DPH Book Publishing. ISBN 9780985364106
- Wake Up and Smell the Dollars! Whose Inner-City Is this Anyway!: One Woman's Struggle Against Sexism, Classism, Racism, Gentrification, and the Empowerment Zone (2000) Phoenix, AZ: Amber Books. ISBN 9780965506472
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
